| Холодний вечір біля вікна
|
| Знову одна, зовсім одна
|
| Читаєш Cosmopolitan
|
| Ні черту всі твої справи.
|
| Він негідник і що з того,
|
| Забути не можеш ти його.
|
| Приспів:
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама.
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама.
|
| Ти, як дитина в темряві боїшся цих сірих стін
|
| У байдужості в полоні не розумієш чому.
|
| Напевно, той вміє жити, хто може лише себе любити.
|
| Приспів:
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама.
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама.
|
| Все просто, так просто.
|
| Все просто, так просто.
|
| Холодний вечір біля вікна, знову одна, зовсім одна…
|
| Любов — гра, Любов — війна…
|
| Приспів:
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама.
|
| А за вікном сірий дощ до ранку, до ранку,
|
| Барабаніт по стеклах зводить з розуму.
|
| Ти його не повернеш ніколи, ніколи,
|
| Ти ж знаєш сама, ти знаєш сама. |