| Циганка стара гадала,
|
| Долоня мені гладила рукою,
|
| І на прощання прошепотіла:
|
| «Ти не побачиш будинок рідний,
|
| Ти не повернешся в край рідний
|
| І не побачиш будинок рідний».
|
| Приспів:
|
| А я вернусь у Росію на світанку,
|
| А я вернусь у своє місто над річкою,
|
| А я вернуся, нехай навіть після смерті,
|
| З розбитим серцем, з пораненою душею.
|
| А я вернусь додому святий і грішний,
|
| Зігріє горілка голос мій хворий,
|
| Моя душа заплаче невтішно,
|
| Коли повернусь, коли повернусь
|
| Я в будинку рідний.
|
| Мені сон нещодавно снився:
|
| Хрест над моєю могилою.
|
| І заспівав мені про забутий будинок
|
| І заспівав мені про забутий будинок
|
| Приспів:
|
| А я вернусь у Росію на світанку,
|
| А я вернусь у своє місто над річкою,
|
| А я вернуся, нехай навіть після смерті,
|
| З розбитим серцем, з пораненою душею.
|
| А я вернусь додому святий і грішний,
|
| Зігріє горілка голос мій хворий,
|
| Моя душа заплаче невтішно,
|
| Коли повернусь, коли повернусь
|
| Я в будинку рідний.
|
| Програш
|
| Циганки старого передбачення
|
| І сон про смерть — не біда.
|
| За все дана мені в покарання
|
| Моя бродяча доля.
|
| Дана мені, мабуть, у покарання
|
| Моя бродяча доля.
|
| Приспів:
|
| Але я вернусь у Росію на світанку,
|
| А я вернусь у своє місто над річкою,
|
| А я вернуся, нехай навіть після смерті,
|
| З розбитим серцем, з пораненою душею.
|
| А я вернусь додому святий і грішний,
|
| Зігріє горілка голос мій хворий,
|
| Моя душа заплаче невтішно,
|
| Коли повернусь, коли повернусь
|
| Я в будинку рідний. |