| Розмітилася на підлогу світла,
|
| Загубилася в димку десь,
|
| Ех, Совдепіє моя,
|
| Неосяжні краї.
|
| Подавайте мені карету,
|
| Весь Совок на ній об'їду,
|
| Подивлюся, чим живий народ,
|
| Що він є і що він п'є.
|
| Приспів:
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія.
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія.
|
| Вітер кланяється в ноги,
|
| Ех, російські дороги,
|
| За вікном дощ і бруд,
|
| Кожен третій цар і князь.
|
| Немає ні віри, ні закону,
|
| Річки ллються самогону,
|
| Ех, Совдепіє моя,
|
| Неосяжні краї.
|
| Приспів:
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія.
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія.
|
| Кучере мій, поїдемо тихіше,
|
| Тут прекрасніше, ніж у Парижі.
|
| Краса, ядра воша,
|
| Від неї збожеволієш.
|
| Ех, народ у нас хороший,
|
| Нічого що з нахабною пикою.
|
| Довго терпить, довго чекає,
|
| А потім голову зірве.
|
| Приспів:
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія.
|
| Поля широкі, моря безкраї,
|
| Ліси дрімучі, дороги далекі.
|
| І хоч убий мене, я не зрозумію тебе,
|
| Як ти жива ще, моя Совдепія. |