| Куди б доля мене не кидала,
|
| В алмазні країни та золоті,
|
| Але серце на ланцюг, мабуть, прикувала
|
| До суворих країв, крижана Росія.
|
| Мені море солоне душу пестило
|
| І сіль роз'їдала рани наскрізні,
|
| І по ночами мені Росія шепотіла:
|
| Тут небо чуже і зірки чужі.
|
| Приспів:
|
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,
|
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.
|
| Ех, Мамо-Росія, чого казати —
|
| Гуляти, пропадати і до болю любити.
|
| А російське серце не дружить з башкою,
|
| І думки з похмілля приходять чумні.
|
| І найкраще місце мені буде в'язницею,
|
| Вдалині від пропащої, що гулить Росії.
|
| Від російської туги нікуди мені не подітися,
|
| І я повертаюся ні трохи не жалкуючи,
|
| Туди, де в снігах втратила я серце
|
| До тебе, моя Русь, моя Мама-Росія.
|
| Приспів:
|
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,
|
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.
|
| Ех, Мамо-Росія, чого казати —
|
| Гуляти, пропадати і до болю любити.
|
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,
|
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.
|
| Ех, Мамо-Росія, чого казати —
|
| Гуляти, пропадати і до болю любити. |