| Куди б доля мене не кидала, | 
| В алмазні країни та золоті, | 
| Але серце на ланцюг, мабуть, прикувала | 
| До суворих країв, крижана Росія. | 
| Мені море солоне душу пестило | 
| І сіль роз'їдала рани наскрізні, | 
| І по ночами мені Росія шепотіла: | 
| Тут небо чуже і зірки чужі. | 
| Приспів: | 
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь, | 
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся. | 
| Ех, Мамо-Росія, чого казати — | 
| Гуляти, пропадати і до болю любити. | 
| А російське серце не дружить з башкою, | 
| І думки з похмілля приходять чумні. | 
| І найкраще місце мені буде в'язницею, | 
| Вдалині від пропащої, що гулить Росії. | 
| Від російської туги нікуди мені не подітися, | 
| І я повертаюся ні трохи не жалкуючи, | 
| Туди, де в снігах втратила я серце | 
| До тебе, моя Русь, моя Мама-Росія. | 
| Приспів: | 
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь, | 
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся. | 
| Ех, Мамо-Росія, чого казати — | 
| Гуляти, пропадати і до болю любити. | 
| Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь, | 
| Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся. | 
| Ех, Мамо-Росія, чого казати — | 
| Гуляти, пропадати і до болю любити. |