| Щось мені підказує, що ви пропустили
|
| У всіх місцях і містах, у які ми завжди бували
|
| І тому я застряг тут, щоб зрозуміти
|
| Шанс, який ми змусили вас пакувати валізи
|
| Твої три тисячі миль
|
| З того місця, яке ви колись називали домом
|
| Настільки різний
|
| Ви віддаляєтеся
|
| І тепер я єдиний, хто зовсім один
|
| Справа в тому, що художня література — це завжди у твоїй голові
|
| Тож нехай все йде саме, що ви не знаєте, це я виберу вас
|
| Так, я б вибрав вас замість цього
|
| Тож випийте пляшку і просто лягайте спати
|
| Уся ця ситуація виходить просто над головою
|
| Ви вийшли зі свого тіла, чому б вам не прийти до мого?
|
| Тому зараз, що потрібно, щоб впасти
|
| Це те, що потрібно, щоб піднятися
|
| Твої три тисячі миль
|
| З того місця, яке ви колись називали домом
|
| Настільки різний
|
| Ви віддаляєтеся
|
| І тепер я єдиний, хто зовсім один
|
| Справа в тому, що художня література — це завжди у твоїй голові
|
| Тож нехай все йде саме, що ви не знаєте, це я виберу вас, так
|
| Я б вибрав тебе замість цього
|
| Тож відірвіться від простих речей у житті
|
| Бо коли виходить місяць
|
| Немає сумніву, що він завжди поруч із вами
|
| Я ніколи не думав, що ви можете бути так щасливі з квитком у руці
|
| І політ літаком додому
|
| Думаю, зараз мені доведеться змиритися з тим, ким ми могли б бути
|
| це те, чого я ніколи не дізнаюся
|
| Твої три тисячі миль
|
| З того місця, яке ви колись називали домом
|
| Настільки різний
|
| Ви віддаляєтеся
|
| І тепер я єдиний, хто зовсім один
|
| Я пишу листівки, щоб повідомити вам, наскільки я піклуюся
|
| Кажучи: «єдине, що мене обходить, це коли я закриваю очі й роблю вигляд
|
| ти там.» |