Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Unterm Säufermond, виконавця - Udo Lindenberg. Пісня з альбому Belcanto, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 31.08.1997
Лейбл звукозапису: A Polydor release;
Мова пісні: Німецька
Unterm Säufermond(оригінал) |
Wieder geht ein Tag zu Ende |
und die Dämmerung zieht rauf |
Leise zittern ihm die Hände |
under der Säufermond geht auf… |
Er läuft hin und her im Zimmer |
Wie magnetisch fällt sein Blick |
auf die Mini-Bar wie immer |
«Gib mir doch 'n kleines Glück — |
Meine Nerven die sind, ach |
die sind heut' wieder 'n bißchen schwach |
meine Nerven die sind, ach |
heut' bißchen schwach |
Komm, mach mich wieder wach |
mach mich bitte wieder wach» |
Und der Whisky — der zieht runter |
und sein Blut wird schnell und warm |
und jetzt nimmt ihn Lady Whisky |
ganz zärtlich in den arm. |
gratuliert zu den Geschäften |
«Die sind heut' sehr gut gelaufen! |
Laß uns beide, Du und ich |
erstmal richtig einen saufen. |
Meine Küsse, scharf und naß |
komm' erheb das nachste Gläs |
Eine Nutte heute Nacht, |
die’s Dir für'n paar Scheine macht — |
die brauchst Du nicht |
wenn Lady Whisky von der Liebe spricht.» |
Und die Zimmerdecke hebt isch |
und die Wände brechen ein |
auf dem Boden leer Flaschen |
und er wieder so allein |
Menschen in Hotels sind einsam |
sie sind immer nur zu Gast |
ewig Vertreter, die jeder Kund haßt |
In den Ohren ist ein Sirren |
und im Herzen ist ein Schlag |
alle Fenster hört er klirren |
dieses Zimmer ist ein Sarg … |
Aus dem Fenster zu den Sternen |
nur: Die kann er nicht mehr sehn |
Und in dunkler Wolkenferne |
scheint fahl |
der Säufermond |
Ein Mann lag in seinem Zimmer |
im HOTEL IMPERIAL |
mit den Nerven wurd' es schlimmer |
jede Nacht 'ne neue Qual |
Dieses Leben ist so arm |
— ferngesteuerte Quälerei |
Öffne die große Flasche Nummer drei… |
(переклад) |
Ще один день добігає кінця |
і падають сутінки |
Його руки тихо тремтять |
під п'яним місяць сходить... |
Він ходить туди-сюди по кімнаті |
Як магнетично падає його погляд |
як завжди в міні-барі |
«Дай мені трішки удачі...» |
Нерви мої, на жаль |
вони сьогодні знову трохи слабкі |
мої нерви, на жаль |
сьогодні трохи слабко |
прийди розбуди мене |
розбуди мене будь ласка» |
А віскі — це тягне вас вниз |
і його кров стає швидкою і теплою |
і тепер Леді Віскі бере його |
дуже ніжно в руці. |
вітаю з угодами |
«Сьогодні вони пройшли дуже добре! |
Залиш нас обох, ти і я |
спочатку правильно випити. |
Мої поцілунки, гострі й вологі |
підніміть наступний келих |
Сьогодні ввечері проститутка |
хто робить це для вас за кілька рахунків - |
вони тобі не потрібні |
коли Леді Віскі говорить про кохання». |
І стеля піднімається |
і стіни руйнуються |
на підлозі порожні пляшки |
і він знову такий самотній |
Люди в готелях самотні |
вони завжди лише гості |
назавжди представники, яких ненавидить кожен клієнт |
У вухах шумить |
а в серці б'ється |
він чує, як гуркочуть усі вікна |
ця кімната - труна... |
За вікном до зірок |
тільки: він більше не може її бачити |
А в темній далечині хмари |
здається блідим |
п'яний місяць |
У своїй кімнаті лежав чоловік |
в ГОТЕЛІ IMPERIAL |
з нервами стало гірше |
щовечора нова мука |
Це життя таке бідне |
— дистанційно керовані муки |
Відкрийте велику пляшку номер три... |