| Ми тільки почали, рідний, ще літати і літати
|
| Вітання всім, хто бачив дно; |
| привіт, ліміту
|
| По серпантину валить вгору з Небраски седан
|
| Не вам бл*дям судити мій біг, забарвлення не
|
| Кров'ю забруднені рублі, відтягнуті кишеню
|
| Пливуть до будинку кораблі, в низинах туман
|
| Тут потепліло, і назад відходить зима
|
| Сьогодні живий, а завтра — пох*й, в'язниця, так в'язниця
|
| По венах, як електрострум, у сім'ю з двору
|
| Кого закрили, хто пішов— тому, що настав час
|
| Хтось кричав за АУЕ і йшов на таран
|
| Коли торкнулося, ах*ел той дешевий е*лан
|
| І нехай завірюха помітить сліди,
|
| А ми по колу чай, щоб не остиг
|
| Лише бородатому мої шляхи завжди відомі
|
| На-на-най-на
|
| І нехай сонечко зігріє лоб
|
| І прибазарить синє крило
|
| Нехай гуляє і наводить страх
|
| У дворах навколишніх (на-на-най-на)
|
| А ми нарвемо і посидимо, понудьгуємо, брате
|
| Згадаємо тих, хто відстрілявся, пішли назавжди
|
| Поплачемо, може, подеремося, а після знову
|
| Ми по одній собі наллємо, згадаємо хлопців
|
| Все буде так, не інакше — і це мій шлях
|
| Махну сто грамів на удачу і вийду в натовп,
|
| А час цокає, кат зарядить гарпун
|
| У житусі тягнеться смола і думки в натовп
|
| Нехай землю риють носи і за слідами йдуть
|
| На вуха давлять баси, нехай наші дами тут
|
| На синьку пару косих, щоб вставали груди
|
| Ця культура, мій сину, знаю куди йду
|
| І нехай завірюха помітить сліди,
|
| А ми по колу чай, щоб не остиг
|
| Лише бородатому мої шляхи завжди відомі
|
| На-на-най-на
|
| І нехай сонечко зігріє лоб
|
| І прибазарить синє крило
|
| Нехай гуляє і наводить страх
|
| У дворах навколишніх (на-на-най-на)
|
| І нехай завірюха помітить сліди
|
| Лише бородатому
|
| Мої шляхи завжди відомі
|
| На-на-най-на
|
| І нехай сонечко зігріє лоб
|
| Нехай гуляє і наводить страх
|
| У дворах навколишніх
|
| (На-на-най-на) |