Переклад тексту пісні Эллада - TRUEтень

Эллада (оригінал)

Припев:
Где-то теплыми волнами шумела Эллада.
А у нас, тут, красный снег за шиворот падал.
Мне это надо?
Надо давить их — гадов;
Соберется это «Озеро» и даст осадок.
Мы делаем то, что разносит тазики нах*й,
Выли люди, как собаки и плакала плаха.
Бездорожьем огибая дорожные знаки,
Валим эти композиции не для уха всякого.
Под самое сердце втыкаю эти стрелы.
Мы живем, как говорим;
говорим, как делаем.
Эти хворые дворы дадут оттенок серый,
Рука рисует чью-то боль на старом холсте.
Следы от стоптанных сапог на земле мерзлой,
Глаза искали свой чертог на этом небе звездном.
Ну, какой же я тебе браток, я — твой отец крестный.
Стирали руки об бетон мы, но не было слез.
Железные канаты завязаны в петли,
Я жить с рождения надежду в душе теплил.
Эти гремлены в погонах и ночью не дремлют.
Устало ноги волоку по холодной земле.
Тут, ложили поперек и ложили рядами.
Всем пох*й, и заслуги твои и медали.
Люди плакали молясь, люди рыдали.
Снова приходила в дом чей-то тихо беда.
Пускай течение уносит туда, где экватор.
Я вернул бы эту жизнь, но не вернул задаток.
Снова тучи, снова хмуро, заказы закатом.
Потерялся среди стен и заплутал в датах.
Они учили нас годами, у них семинары.
А я, снова че-то прячу в пиджаке старом.
Жизнь — не подарок;
паря, вруби фары!
Тут не выпустить бы дух, не отпустить пар.
К металлической решетке языком примерзну,
На свободу мы выходим, как в открытый космос.
Уже поздно, Вася, делать взгляд грозный,
Если на кулак мотают твой облезлый хвост.
Припев:
Где-то теплыми волнами шумела Эллада.
А у нас, тут, красный снег за шиворот падал.
Мне это надо?
Надо давить их — гадов;
Соберется это «Озеро» и даст осадок.

Эллада (переклад)

Приспів:
Десь теплими хвилями шуміла Еллада.
А у нас, тут, червоний сніг за комір падав.
Мені це потрібно?
Треба давити їх - гадів;
Збереться це «Озеро» і дасть осад.
Ми робимо те, що розносить тазики нах*й,
Вили люди, як собаки і плакала плаха.
Бездоріжжям огинаючи дорожні знаки,
Валимо ці композиції не для вуха всякого.
Під саме серце встромляю ці стріли.
Ми живемо, як говоримо;
говоримо, як робимо.
Ці хворі двори дадуть відтінок сірий,
Рука малює чийсь біль на старому полотні.
Сліди від стоптаних чобіт на землі мерзлої,
Очі шукали свій палац на цьому небі зоряному.
Ну, який я тебе браток, я твій батько хрещений.
Прали руки об бетон ми, але не було сліз.
Залізні канати зав'язані в петлі,
Я жити з народження надію в душі теплив.
Ці гримлені в погонах і вночі не дрімають.
Втомилося ноги волоку по холодній землі.
Тут клали впоперек і клали рядами.
Всім пох*й, і заслуги твої і медалі.
Люди плакали молячись, люди плакали.
Знову приходила в будинок чийсь тихо біда.
Нехай течія забирає туди, де екватор.
Я повернув би це життя, але не повернув завдаток.
Знову хмари, знову похмуро, замовлення заходом сонця.
Загубився серед стін і заблукав у датах.
Вони навчали нас роками, у них семінари.
А я, знову щось ховаю в піджаку старому.
Життя - не подарунок;
паря, врубай фари!
Тут не випустити би дух, не відпустити пару.
До металевих ґрат мовою примерзну,
На свободу ми виходимо, як у відкритий космос.
Вже пізно, Васю, робити погляд грізний,
Якщо на кулак мотають твій облізлий хвіст.
Приспів:
Десь теплими хвилями шуміла Еллада.
А у нас, тут, червоний сніг за комір падав.
Мені це потрібно?
Треба давити їх - гадів;
Збереться це «Озеро» і дасть осад.