| Відведіть мене в бік
|
| І скажіть, що ви думаєте, що все змінилося
|
| І ви ось-ось розпадетеся
|
| А потім, коли я бачу тебе,
|
| Ти проглядаєшся крізь мене
|
| І ти знаєш, що я все ще люблю тебе,
|
| Так, ти знаєш, що це правда
|
| І ти знаєш, що нічого не зміниться
|
| Заспівай пісню, яку ми обидва знаємо,
|
| Не надто швидко, але й не надто повільно
|
| Шукаю те, що глибоко всередині мене
|
| Ви не можете бачити
|
| А потім, коли я бачу тебе,
|
| Ти проглядаєшся крізь мене,
|
| Але цей кам’яний холодний відблиск руйнує стіни, які я побудував навколо себе
|
| І ти знаєш, що я все ще люблю тебе,
|
| Так, ти знаєш, що це правда.
|
| І ти знаєш, що нічого не зміниться
|
| Те, чого ти ніколи не говорив,
|
| У моїй голові ясніє кільця.
|
| Слова, яких ти ніколи не говорив,
|
| Це захворіло в моєму горлі
|
| Я можу читати тебе, як книгу,
|
| Я знаю, що ви можете зробити те саме
|
| Тож покладіть свою руку в мою |