| Забудьте про вчорашній день, він перейшов з вас
|
| Живіть без сумнівів, які просто не зникнуть
|
| Ми всі стояли на краю, роздумуючи про стрибки
|
| Стрибок страху, втрата віри, ми не можемо піти
|
| Ви бачите обличчя, яке, здається, знаєте
|
| Але це не той, який я показую
|
| Я почуваюся більше, більше як вдома
|
| У місцях, яких я не знаю
|
| Я не належу до своїх помилок, втомився не спати
|
| Це вбиває мене повільно, тут тісно й самотньо
|
| Навіть коли я повзаю, волочу ноги, коли світ оволодів мною?
|
| Це вбиває мене повільно, тут переповнено й самотньо, я не відчуваю взагалі
|
| Я знову опиняюся сюди
|
| Але я не з порожніми руками
|
| Я не піду, я не закінчив, я не той, хто б біг
|
| Бути втраченим — це прекрасне місце, щоб знову знайти себе
|
| Ви бачите обличчя, яке, здається, знаєте
|
| Але це не той, який я показую
|
| Я почуваюся більше, більше як вдома
|
| У місцях, яких я не знаю
|
| Я не належу до своїх помилок, втомився не спати
|
| Це вбиває мене повільно, тут тісно й самотньо
|
| Навіть коли я повзаю, волочу ноги, коли світ оволодів мною?
|
| Це вбиває мене повільно, тут переповнено й самотньо, я не відчуваю взагалі
|
| Я завдячую ще одній спробі світу
|
| Він вистрілив у мене і промахнувся
|
| Я маю ще один шанс перед собою
|
| Поверни мене до початку
|
| Ми всі від чогось походимо
|
| Я не належу до своїх помилок, втомився не спати
|
| Це вбиває мене повільно, тут тісно й самотньо
|
| Навіть коли я повзаю, волочу ноги, коли світ оволодів мною?
|
| Це вбиває мене повільно, тут переповнено й самотньо, я не відчуваю взагалі |