| Але я занадто розлючений, щоб дбати про це
|
| Мої очі зав’язані у зачісці того сценографа
|
| Просто тримайте мене і позбавте себе проблем
|
| Тому що завтра так не буде
|
| Ці слова прозвучали тоді, коли ви цього не зробили
|
| Але я надто розбитий, щоб думати
|
| Твої руки липкі, загорнуті в мої
|
| Тож поцілуй мене зараз, і давайте потрапимо в біду
|
| Тому що завтра це буде не так погано
|
| Тепер вона розчаровується по телефону
|
| Вона намотує кабель на шию й передзвонює мені
|
| І зараз я сиджу самостійно
|
| Але я не такий
|
| Я ніколи не буду таким
|
| І всі мої друзі статичні, як математика
|
| І вчора, здається, я нарешті їх розв’язав
|
| І згодом, мабуть, я піду у місто
|
| …до завтра
|
| Ці слова прозвучали тоді, коли ви цього не зробили
|
| Але я занадто п’яний, щоб це не хвилювало
|
| Мої очі зав’язані у зачісці того сценографа
|
| Давайте ховатися в барах і пожартувати про старі часи
|
| Тому що завтра так не буде
|
| Тепер вона розчаровується по телефону
|
| Вона намотує кабель на шию й передзвонює мені
|
| І зараз я сиджу самостійно
|
| Але я не такий
|
| Я ніколи не буду таким
|
| І всі мої друзі статичні, як математика
|
| І вчора, здається, я нарешті їх розв’язав
|
| І згодом, мабуть, я піду у місто
|
| …до завтра |