Переклад тексту пісні Доброволец - Сурганова и Оркестр

Доброволец (оригінал)

Руки в брюки, пальцы в кольца в непогоду добровольцем
Спешу направиться.
Нету снега, нету солнца дождь, да дней последних донце,
Но мне это нравится.
Припев:
А из старого авто звуки скерцо и клаксон,
Вытанцовывают с моим сердцем в унисон.
Дождь мешается с Невою, и быстрей несет река,
Так бывает, когда долго плачут облака.
Спаса мокрые узоры чистых голубых кровей,
Да нищих пробуждают взоры, возбуждают королей.
Припев:
А по старому авто все также дождь стучит,
То зарядит под танго, то под фокстрот переиначит.
А Казань по два крыла подальше от затей,
Поближе к божьей матери собрала людей,
А я по перспективе мимо граций и коней,
Иду себе, бреду по городу дождей.
Вот и старое авто все также сушит якоря,
Реки, что по Невскому текут в открытые моря.
На соборы, купола льет как из ведра,
Полируя каждый штрих творения Петра.
Припев:
А из старого авто звуки скерцо и клаксон,
Вытанцовывают с моим сердцем в унисон.
А из старого авто звуки скерцо и клаксон,
Вытанцовывают с моим сердцем в унисон.
И лады не строит моя промокшая гитара,
Он знай себе круги рисует уже выше ординара.
Да Бог, он когда меня родил, он угодил, он угадал,
Питером меня вскормил, в Питере меня создал.
Припев:
И вот без потоков свыше, без шороха по крышам,
Жизнь моя не бьется, не звучит, не пишет песен.
Руки в брюки, пальцы в кольца в непогоду добровольцем
Спешу направиться.
Нету снега, нету солнца дождь, да дней последних донце,
Но мне это нравится.
Мне это нравится.

(переклад)

Руки в брюки, пальці в кільця в непогоду добровольцем
Поспішаю податися.
Нема снігу, нема сонця дощ, і днів останніх донце,
Але мені це подобається.
Приспів:
А із старого авто звуки скерцо та клаксон,
Витанцьовують з моїм серцем в унісон.
Дощ мішається з Невою,і швидше несе річка,
Так буває, коли довго плачуть хмари.
Врятує мокрі візерунки чистих блакитних кровей,
Так жебраків пробуджують погляди, збуджують королів.
Приспів:
А по старому авто все також дощ стукає,
То зарядить під танго, то під фокстрот переінакшить.
А Казань по два крила подалі від затей,
Ближче до божої матері зібрала людей,
А я за перспективою повз грації та коней,
Іду собі, бреду по місту дощів.
Ось і старе авто все також сушить якорі,
Річки, що по Невському течуть у відкриті моря.
На собори, куполи ллє як із відра,
Поліруючи кожен штрих твору Петра.
Приспів:
А із старого авто звуки скерцо та клаксон,
Витанцьовують з моїм серцем в унісон.
А із старого авто звуки скерцо та клаксон,
Витанцьовують з моїм серцем в унісон.
І лади не будує моя промокла гітара,
Він знає собі кола малює вже вище ординара.
Так Бог, він коли мене породив, він погодив, він вгадав,
Пітером мене вигодував, у Пітері мене створив.
Приспів:
І ось без потоків згори, без шереху по дахах,
Життя моє не б'ється, не звучить, не пише пісень.
Руки в брюки, пальці в кільця в непогоду добровольцем
Поспішаю податися.
Нема снігу, нема сонця дощ, і днів останніх донце,
Але мені це подобається.
Мені це подобається.