| Він доживе до кінця цього божевільного старого світу
|
| Як він жив із самого початку світу
|
| Він ніколи не робив нічого хорошого для себе
|
| Але був добрим до кожного чоловіка
|
| Він ніколи не робив нічого хорошого для себе
|
| І я впевнений, що він ніколи не буде
|
| Він п’є, кляється і часами б’ється
|
| І його звуть здебільшого Білл
|
| Він вніс замерзлого друга до свої печери
|
| І годувала його, наскільки мені відомо
|
| Коли Європа була в основному покровом льоду
|
| Тисячі років тому
|
| Відтоді він застряг за багатьох партій
|
| Він досі з нами усюди
|
| Він любить і грає в азартні ігри, коли молодий
|
| І всі дівчата стоять за Білла
|
| Він спрагнув пустель, які могли б випити інші
|
| Він віддав, щоб іншим не бракувало
|
| Він похитнувся, напівосліп через вогонь чи посуху
|
| З хворою людиною на спині
|
| Він перший надає рятунок у тунелі чи шахті
|
| Від Буллі до Брокен Хілл
|
| Коли всередину проникає вода або виникає вогонь
|
| Лідер людей — Білл
|
| Він гарний для найшляхетнішої жертви
|
| Він може зробити те, що вміє небагато чоловіків
|
| Він розб’є своє серце від дівчини, яку кохає
|
| Може вийти заміж за кращого чоловіка
|
| І сьогодні ввечері багато матері й дружини
|
| Чиє серце і очі наповнять
|
| Коли вона згадує про давні дні
|
| Коли вона цілком могла б причепитися до Білла
|
| Можливо, зараз у нього проблеми чи складно
|
| Далеко подорожувати по роботі
|
| Або боротися з мертвим минулим сьогодні ввечері
|
| У самотньому таборі на захід від Берка
|
| Коли він щасливий і рум’яний, передайте йому свої печалі
|
| І позичайте стільки, скільки хочете
|
| Але коли він потрапив у біду чи у нього зруйновано
|
| Чому, ви ніколи не почуєте від Білла
|
| І коли через це мільйон гріхів
|
| Ця земля розтріскалася, як шкаралупа
|
| Він стояв би поруч із товаришем біля воріт суду
|
| І втішити його в пеклі
|
| У мене не так багато сентиментів, які можна витрачати
|
| Але нехай циніки глузують, якщо хочуть
|
| Можливо, Бог знову налагодить світ
|
| Заради таких, як Білл |