| Там, где вуалью по стареньким улицам.
| Там, де вуаллю старими вулицями.
|
| Бьет аромат из уютных кафе.
| Б'є аромат із затишних кафе.
|
| Где сотни парочек мило целуются.
| Де сотні парачок мило цілуються.
|
| Прячась в тени изумрудных аллей.
| Ховаючись у тіні смарагдових алей.
|
| Там, где балкончики кружева тонкого.
| Там, де балкончики мережива тонкого.
|
| Свежий багет на двоих пополам.
| Свіжий багет на двох навпіл.
|
| Я в этот город навеки влюбленная.
| Я в це місто навіки закохана.
|
| Мне оказаться так хочется там.
| Мені виявитись так хочеться там.
|
| И каждый раз, закрываю глаза.
| І щоразу, заплющую очі.
|
| Словно я наяву это вижу.
| Немов я наяву це бачу.
|
| На мокрых улицах после дождя.
| На мокрих вулицях після дощу.
|
| Нас обнимают ладони Парижа.
| Нас обіймають долоні Парижа.
|
| Там, где кораблики, лебеди белые.
| Там, де кораблики, лебеді білі.
|
| И карусель манит светом огней.
| І карусель манить світлом вогнів.
|
| Аккордион и улыбки несмелые.
| Акордіон та посмішки несміливі.
|
| Там оказаться так хочется мне.
| Там так хочеться мені.
|
| Там, где балкончики кружева тонкого.
| Там, де балкончики мережива тонкого.
|
| Свежий багет на двоих пополам.
| Свіжий багет на двох навпіл.
|
| Я в этот город навеки влюбленная.
| Я в це місто навіки закохана.
|
| Мне оказаться так хочется там.
| Мені виявитись так хочеться там.
|
| И каждый раз, закрываю глаза.
| І щоразу, заплющую очі.
|
| Словно я наяву это вижу.
| Немов я наяву це бачу.
|
| На мокрых улицах после дождя.
| На мокрих вулицях після дощу.
|
| Нас обнимают ладони Парижа.
| Нас обіймають долоні Парижа.
|
| И каждый раз, закрываю глаза.
| І щоразу, заплющую очі.
|
| Словно я наяву это вижу.
| Немов я наяву це бачу.
|
| На мокрых улицах после дождя.
| На мокрих вулицях після дощу.
|
| Нас обнимают ладони Парижа. | Нас обіймають долоні Парижа. |