| Як старі штори, я трохи смикнув
|
| Сморід людських думок, вихлопних газів, минулих облич, злиднів і мрій
|
| Сліди блідого кольору на стіні
|
| Можливо, колись буде яскраво
|
| Був час, коли я міг мати клаптик почуттів, але нема на що скаржитися
|
| Зламане опалення – саме так я б охарактеризувала емпатію
|
| Мені дзвонять, дзвонять далі
|
| Скільки ми знаємо, брате?
|
| Як потерті, вицвілі килими
|
| На них впали черевики, блефери, слина, знущання та голки
|
| Але мої вени товсті, як стіни, в яких ми застрягли
|
| Як потерті килими, у мене відтепер дірки в серці
|
| Якби я міг, я б все зіпсував
|
| Бо щасливих не поверну
|
| Відображені в них очі людей випаровуються, як старі шибки
|
| Стара кімната горить, а я і почесті згорять
|
| Ти питаєш, чи я тут живу? |
| Ти повинен був бути зі мною назавжди
|
| Картини горять, стіни цілі, прощаюсь, п’ята ранку
|
| Тепер це не має значення
|
| Вони їх зараз б’ють, і воно більше не відкрито
|
| Відчуйте запах цієї дружби
|
| Я один боюся, що світло згасне?
|
| Цього разу я не боюся, що не засну
|
| Тому що я горю при наступному шансі
|
| Що, можливо, це ти, у мене більше немає сил так йти, тому я згорю
|
| Я спалюю себе цілком, а не в своїй уяві
|
| Банали любові і правди, поки моя стеля не почорніє
|
| Ти тримайся подалі, дитинко, бо тут немає шансів
|
| Шукаю той сірник, моя кімната холодна й мертва
|
| Тому я спалюю себе цілком, а не в своїй уяві
|
| Банали любові і правди, поки моя стеля не почорніє
|
| Ти тримайся подалі, дитинко, бо тут немає шансів
|
| Шукаю той сірник, моя кімната холодна й мертва
|
| Тому я спалюю себе цілком, а не в своїй уяві
|
| Банали любові і правди, поки моя стеля не почорніє
|
| Ти тримайся подалі, дитинко, бо тут немає шансів
|
| Шукаю той сірник, моя кімната холодна й мертва
|
| У мене більше немає друзів, у мене тільки їхні сліди на спині
|
| У мене є слово, яке ламає їм каміння
|
| Спогади, які ти хочеш, я можу їх спалити
|
| Мені не бракує грошей і віри, мені не бракує віри і класу
|
| Поверніться до старих на ключі
|
| Я шукав смерті Японії, я не боюся твого обличчя
|
| Світи закінчуються в моїй голові, ти такий сприйнятливий
|
| За мить у вас закінчаться гроші та наркотики
|
| Я викопаю могилу для твоїх мрій
|
| Я занадто довго був тут сам і отримав те, що хотів
|
| Нагрів каністру з бензином, усі мої записки згоріли
|
| Тому я спалюю себе цілком, а не в своїй уяві
|
| Банали любові і правди, поки моя стеля не почорніє
|
| Ти тримайся подалі, дитинко, бо тут немає шансів
|
| Шукаю той сірник, моя кімната холодна й мертва |