Переклад тексту пісні Опа?! Опа - Sakura

Опа?! Опа (оригінал)

Кто из тела в тело и из года в год
То и дело в путешествие ведёт?
Где температуру показала ртуть
Стало слишком много поводов рискнуть.
Персональный код,
Коллективный разум…
Фактов нет, но аргументы
убедили сразу,
Что, если все вопросы
просто разгрести,
То от ответа никому не уйти!
Медленно, но много раз,
Мир внутри меняет нас,
Словно сказку на заказ…
Технология понятна —
Шаг вперёд и два обратно.
Кажется, нелепо иногда
Слеплено всё это по слогам.
Старые программы дали сбой,
Спрятав психотравмы за собой.
Это полутоны!
Или тонны нот?
Или это шелест бархатных
банкнот?!
Здесь за километры слышен звон
монет.
Начинаем состязание в уме:
Всё, что руки пишут и читает глаз
Состоит из бесконечных фраз,
Потерявших смысл много лет
назад,
Ведь языком их не сказать.
Сколько сладких слов сгорят,
Вслух лаская всё подряд?
Вскользь, нектар сгустится в яд…
Как такую теорему доказать, не опровергнув?!
Кажется, нелепо иногда
Слеплено всё это по слогам.
Старые программы дали сбой,
Спрятав психотравмы за собой.
Случайный взгляд, стирая
крайности, постиг,
Что те, кто у руля, уже не в силах
всех спасти…
И страх с лица, в слезах
срываясь, застал врасплох себя
за тенью спин.
Искра в сердцах молила, каясь.
Последний вдох, но липкий ум неумолим…

Опа?! Опа (переклад)

Хто з тіла в тіло і із року в рік
То і справа в подорож веде?
Де температуру показала ртуть
Стало дуже багато приводів ризикнути.
Особистий код,
Колективний розум…
Фактів немає, але аргументи
переконали відразу,
Що, якщо всі питання
просто розгребти,
То від відповіді нікому не піти!
Повільно, але багато разів,
Світ усередині змінює нас,
Немов казку на замовлення…
Технологія зрозуміла
Крок вперед і два назад.
Здається, безглуздо іноді
Зліплено все це за слогами.
Старі програми дали збій,
Сховавши психотравми засобою.
Це півтони!
Або тонни нот?
Або це шелест оксамитових
банкнот?!
Тут за кілометри чути дзвін
монет.
Починаємо змагання в розумі:
Все, що руки пишуть і читає око
Складається з нескінченних фраз,
Втратили сенс багато років
назад,
Адже мовою їх не сказати.
Скільки солодких слів згорять,
Вголос пестячи все підряд?
Побіжно, нектар згущується в отруту.
Як таку теорему довести, не спростувавши?!
Здається, безглуздо іноді
Зліплено все це за слогами.
Старі програми дали збій,
Сховавши психотравми засобою.
Випадковий погляд, стираючи
крайнощі, осягнув,
Що ті, хто біля керма, вже не в силах
всіх врятувати.
І страх з особи, у сльозах
зриваючись, застав зненацька себе
за тінню спин.
Іскра в серцях благала, каючись.
Останній вдих, але липкий розум невблаганний.