Переклад тексту пісні Алёшка - Руки Вверх!

Алёшка (оригінал)

Любишь ты Алёшку больше, чем меня,
Об Алёшке ты вздыхаешь зря,
Об Алёшке все твои мечты.
Только о Серёге позабыла ты.
И без Лёшки жизнь твоя пуста,
Ты совсем ещё наивна и чиста,
Наблюдаешь ты за ним издалека,
Только между вами слёз река.

Потому что есть Алёшка у тебя,
Об Алёшке ты вздыхаешь зря,
Об Алёшке все твои мечты,
Только о Серёге позабыла ты

Не висит плакат мой дома на стене,
Ты уже не помнишь обо мне.
И подружкам ты боишься рассказать,
Как Алёшку ты не хочешь потерять.
И стоишь ты рядом в двух шагах,
И не скроешь слёзы на глазах,
Ты не знаешь, как ты далека,
Между нами снова слёз река.

Потому что есть Алёшка у тебя,
Об Алёшке ты вздыхаешь зря,
Об Алёшке все твои мечты,
Только о Серёге позабыла ты.
Потому что есть Алёшка у тебя,
Об Алёшке ты вздыхаешь зря,
Об Алёшке все твои мечты,
Только о Серёге позабыла ты.

Потому что есть Алёшка у тебя,
Об Алёшке ты вздыхаешь зря,
Об Алёшке все твои мечты.

Алёшка (переклад)

Ти любиш Алешку дужче, аніж мене,
Даремно серце стогне — тінь Алешки не зникне,
Весь твій сон — у сяйві його імені,
І тільки про Сергія забула ти навік.
Без Льошки світ твій – тінь на дні колодязя,
Ти ще незаймана, як вранішнє повітря,
Пильнуєш його з-за міражу, іздалека,
Лиш між вами — ріка, де співають сльози.

Бо в тебе Алешка — ніби вишня в саду,
Даремно про нього зітхаєш у тиші,
Всі твої мрії — палітра його обрису,
Та тільки про Сергія вже згадки немає.

Мій плакат не висить на стіні у вітальні,
Ти вже ймення мого не вловиш у пам’яті.
Ти подругам своїм не наважишся мовити,
Як боїшся Алешку у бурі загубити.
Стоїш ти поблизу — і вже два кроки — безодня,
І не сховаєш сльози — прозорі, як роси,
Ти не відаєш, як ти далека, неначе обрій,
Знов між нами ріка, де зітхають сльози.

Бо в тебе Алешка — мов знак на весняній воді,
Даремно про нього зітхаєш у тиші,
Всі твої мрії — відлуння його сліду,
Та тільки про Сергія вже згадки немає.
Бо в тебе Алешка — мов іскра під серцем твоїм,
Даремно про нього зітхаєш у тиші,
Всі твої мрії — мов тіні його у вікні,
Та тільки про Сергія вже згадки немає.

Бо в тебе Алешка — мов жар у снігових поліях,
Даремно про нього зітхаєш у тиші,
Всі твої мрії — як гомін його кроків.