Переклад тексту пісні How Do You Do! - Roxette

How Do You Do! (оригінал)

I see you comb your hair and gimme that grin
It’s makin me spin now, spinning within
Before I melt like snow, I say hello
How do you do!

I love the way you undress now, baby begin
Do your caress, honey, my heart’s in a mess
I love your blue eyed voice, like Tiny Tim shines through
How do you do!

Well, here we are, crackin' jokes in the corner of our mouths
And I feel like I’m laughin' in a dream
If I was young, I would wait outside your school
'Cause your face is like the cover of a magazine

How do you do the things that you do?
No-one I know could ever keep up with you
How do you do!
Did it ever make sense to you to say bye, bye, bye?

I see you in that chair with perfect skin
Well, how have you been, baby, livin' in sin?
Hey, I gotta know did you say hello?
How do you do?

Well, here we are, spending time in the louder part of town
And it feels like everything’s surreal
When I get old I will wait outside your house
'Cause your hands have got the power meant to heal

How do you do the things that you do?
No-one I know could ever keep up with you
How do you do!
Did it ever make sense to you to say bye, bye, bye?

Well, here we are, crackin' jokes...
How do you do!
Well, here we are, spending time...

How do you do the things that you do?
No-one I know could ever keep up with you
How do you do!
Did it ever make sense to you to say bye, bye, bye?

How do you do the things that you do?
No-one I know could ever keep up with you
How do you do!
Did it ever make sense to you to say bye, bye, bye?

How do you do the things that you do?
No-one I know could ever keep up with you
How do you do!
Did it ever make sense to you...

How Do You Do! (переклад)

Я бачу, як гребінцем ти коси ведеш — і усмішка твоя грає на губах, мов сонце над квітучим полем.
Ти здіймаєш у мені віхорі, крутиш мій світ, немов листя в осінньому танці.
Поки ще не розтану, мов на вітрі лід, я шепочу: «Привіт, чужа весно!»
Як твої справи — скажи, як дихаєш?

Мені до серця твій ритуал роздягання — починай, мов світанок у вікні.
Обійми своїм доторком, люба, моє серце наче розбитий келих.
Я закоханий у твій голос блакитноокий, крізь нього проривається сяйво, немов у темряві — Тіні Тім.
Як живеш ти, скажи, загадкова?

Ось ми тут, жартуємо куточками уст, немов двоє акторів на застарілій сцені.
І відчуваю — сміюся, як у мареві, сміх мій схожий на сон.
Якби був я юним, стояв би під стінами твоєї школи в натовпі ранкових тіней.
Бо обличчя твоє — мов палітурка часопису, з яким навіть зірки не рівняються.

Як ти робиш усе це — яким вітром ведена?
Ніхто з усіх, кого знаю, не зміг би йти за тобою наздогін.
Як твоя душа сьогодні — скажи!
Чи було для тебе хоч колись змістом сказати: «Прощавай, прощавай, прощавай»?

Я бачу тебе у кріслі, де шкіра твоя бездоганна — мов порцеляна під лампою.
Як ти там жила, моя грішнице, у спокусі й шепотах ночі?
Я мушу знати: чи кидала ти вітання за вітром?
Як ти живеш, королівно?

Ось ми тут, у самому гомоні міста, де кожен звук — як іскра на вістрі скрипки.
І все навколо здається примарним, ніби кроки лунких снів.
Коли я постарію, чекатиму під твоїм домом, як зневірений мандрівник біля вогню.
Бо руки твої — то джерело цілющої сили, що здатна повернути до життя.

Як ти твориш ці дива, незнана?
Ніхто серед знайомих не встигав би простежити твій лет.
Як дихає твій світ сьогодні?
Чи мало для тебе сенс хоч раз сказати: «Прощавай, прощавай, прощавай»?

Ось ми знову тут, і знову жарти на вустах...
Як ти живеш, мов таємниця?
Ось ми разом, і хвиля часу не спиняється...

Як умієш ти творити незбагненне?
Жоден, кого я знаю, не встиг би за твоїм кроком.
Як твоя душа сьогодні — відгукнись!
Чи було тобі зрозуміло хоч раз сказати: «Прощавай, прощавай, прощавай»?

Як твориш ти ці чудеса?
Ніхто серед знайомих не встигав би за тобою в політ.
Як твоя тінь сьогодні — промов!
Чи мало це сенсу для тебе: «Прощавай, прощавай, прощавай»?

Як умієш ти творити незбагненне?
Жоден, кого я знаю, не зміг би наздогнати тебе в житті.
Як ти живеш, міражу?
Чи мало це сенсу для тебе...