| Я бачу, як ти розчісуєш волосся і даєш мені цю посмішку
|
| Це змушує мене крутитися зараз, крутитися всередині
|
| Перш ніж я розтану, як сніг, я привітаюсь
|
| Як ся маєш!
|
| Мені подобається, як ти зараз роздягаєшся, дитинко
|
| Ласкайся, любий, у мене серце в безладі
|
| Мені подобається твій блакитноокий голос, наче Тині Тім світить крізь нього
|
| Як ся маєш!
|
| Ну, ось ми, жарти в кутку рота
|
| І я відчуваю, що сміюся уві сні
|
| Якби я був молодий, я б чекав біля вашої школи
|
| Бо твоє обличчя схоже на обкладинку журналу
|
| Як ви робите те, що робите?
|
| Ніхто з моїх знайомих ніколи не встигає за вами
|
| Як ся маєш!
|
| Чи мало вам колись сенс казати до побачення, до побачення?
|
| Я бачу тебе в тому кріслі з ідеальною шкірою
|
| Ну, як ти, дитино, живеш у гріху?
|
| Гей, я маю знати, ти привітався?
|
| Як ся маєш?
|
| Ну, ось ми і проводимо час у гучній частині міста
|
| І таке відчуття, що все сюрреалістично
|
| Коли я постарію, я буду чекати біля твого дому
|
| Бо твої руки мають силу, призначену для лікування
|
| Як ви робите те, що робите?
|
| Ніхто з моїх знайомих ніколи не встигає за вами
|
| Як ся маєш!
|
| Чи мало вам колись сенс казати до побачення, до побачення?
|
| Ну, ось ми, жарти...
|
| Як ся маєш!
|
| Ну ось ми проводимо час...
|
| Як ви робите те, що робите?
|
| Ніхто з моїх знайомих ніколи не встигає за вами
|
| Як ся маєш!
|
| Чи мало вам колись сенс казати до побачення, до побачення?
|
| Як ви робите те, що робите?
|
| Ніхто з моїх знайомих ніколи не встигає за вами
|
| Як ся маєш!
|
| Чи мало вам колись сенс казати до побачення, до побачення?
|
| Як ви робите те, що робите?
|
| Ніхто з моїх знайомих ніколи не встигає за вами
|
| Як ся маєш!
|
| Чи мало це колись для вас... |