| Це місце палац світла, затягнутий тінню
|
| Мовчання й удавана ознака нашого ремесла
|
| І ось ми з тобою лежимо, оповиті полум’ям
|
| Все життя прожито, придумуючи нові ігри
|
| З поглядів і шепоту
|
| Я хочу, щоб ти знав, що я все ще люблю тебе
|
| Хоча ми танцювали на розбитому склі
|
| Дефілюйте всі свої спогади
|
| за моменти, якими ми поділилися
|
| Ніколи не згасає
|
| Я хочу, щоб ти знав, що я все ще люблю тебе
|
| Коли я йду по доріжці пам’яті
|
| Де ніч клянеться в коханні зіркам
|
| Сьогодні сліз більше не буде
|
| Ми поділилися схильністю до вихваляння ціаніду
|
| Виготовив наші обладунки від емпатії
|
| І все це боляче, і всі ті слова, які ми сказали
|
| Можна подумати, що ми отруїли землю, на яку ступаємо
|
| Але підкладка срібна
|
| Я хочу, щоб ти знав, що я все ще люблю тебе
|
| Хоча ми танцювали на розбитому склі
|
| Дефілюйте всі свої спогади
|
| за моменти, якими ми поділилися
|
| Ніколи не згасає
|
| Я хочу, щоб ти знав, що я все ще люблю тебе
|
| Коли я йду по доріжці пам’яті
|
| Де ніч клянеться в коханні зіркам
|
| Сьогодні сліз більше не буде
|
| З найкращих побажань дороги не буде
|
| Кінець ілюзіям, хто коли-небудь міг бути врятований
|
| Що залишилося в бурях, які ми витримали
|
| Проблеми, які ми знаходимо, і шанси, від яких ми відмовились
|
| Ми йдемо туди, де мрії справді здійснюються
|
| І наші страхи не стримають нас
|
| Прийде в пекло чи вода
|
| Ми будемо вірити, що для нас тут є життя |