Переклад тексту пісні Наследство - Песняры

Наследство (оригінал)

Ад прадзедаў спакон вякоў нам засталася спадчына;
Памiж сваiх i чужакоў яна нам ласкай матчынай.
Аб ёй мне баюць казкi-сны, вясеннiя праталiны
I лесу шэлест верасны, i ў полi дуб апалены.
Аб ёй мне будзiць успамiн на лiпе бусел клёкатам
I той стары амшалы тын, што лёг ля вёсак покатам.
Аб ёй мне баюць казкi-сны, вясеннiя праталiны
I шэлест лесу верасны, i ў полi дуб апалены.
I тое нуднае ягнят бляянне-зоў на пасьбiшчы,
I крык варонiных грамад на могiлкавым кладбiшчы.
Жыве з ёй дум маiх сям’я
I снiць з ёй сны нязводныя…
Завецца ж спадчына мая ўсяго старонкай роднаю.

Наследство (переклад)

Від пращурів — із темряви віків — мені лишилась спадщина у спадок;
Вона, між чужими й своїми, як матір, пригортає ніжністю до скронь.
Про неї віють мені казки й сни — весняні проталини, мов згадки,
Вересова шепотить імла у лісі, і дуб у полі, як обвуглений вогонь.
Про неї мені пробуджує спогад лелечий клекіт у кроні липи,
І давній моховатий тин, що, мов старий вартовий, ліг на схилах сіл.
Про неї віють мені казки й сни — весняні проталини, немов відгомін,
І вересове шепотіння лісу, і дуб обпалений, мов згаслий пил.
І те тужливе, терпке блеяння ягнят — заклик у холодній паші,
І крик воронячих зграй, що зриває з цвинтарного спокою завісу.
З нею живе в думках моїх родина — невидимий вогонь у сутінках пам’яті,
І снуються з нею сни — нескінченні, як ніч без зорі…
І зветься вся моя спадщина — просто рідною стороною у світі.