Переклад тексту пісні Amertume - Paris Violence

Amertume (оригінал)

L’orage s’est calmésur la banlieue déserte
Dont les trottoirs miroitent sous le crépuscule
Tous les rades sont fermés, mais la chasse est ouverte
Pour calmer cette déprime qui te brûle
Tu sais déjàd'avance que tu trouveras rien
Dans ces avenues vides bordées de pavillons
Aucun film sympa, ni gonzesses, ni copains
Que quelques sales connards qui cherchent la baston
Coup de flip du dimanche soir
Seul dans la rue tu broies du noir
Toujours la même amertume
Toujours le même cafard
Cette impression que tout flanche
Que l’angoisse prend sa revanche
A longueur de journées sombres
Et de nuits blanches
Des océans d’ennui, de souvenirs moroses
Requiem de grisaille dans la solitude
D’un côtéy'a ta vie, de l’autre pas grand’chose
La haine peut àpeu s’est faite lassitude
Et toi qui as jamais ri, toi qui as jamais souri
Saturédes mornes plaisirs périphériques
Les seuls que t’offre cette saloperie de vie
Tu écoutes au loin passer les sirènes des flics
De retour dans ta piaule, bunker mal éclairé
Tu relis l'Île Noire et l’Affaire Tournesol
Avec ton Perry bleu et ta houppe bien dressée
T’essaies de lui ressembler mais c’est déjàmoins drôle
Des déserts de fatigue le long des quais de Seine
Tant de béton arméet tant de regards tristes
Soupirs des profondeurs, perdus dans tes migraines
Du fin fond de l’abîme, sans cesse ils insistent

Amertume (переклад)

Буря вщухла над безлюдними околицями
Чиї тротуари мерехтять у сутінках
Усі гавані закриті, але полювання відкрите
Щоб заспокоїти цю депресію, яка вас обпікає
Ви вже наперед знаєте, що нічого не знайдете
У цих порожніх проспектах вишикувалися павільйони
Ні крутих фільмів, ні курчат, ні друзів
Просто кілька брудних мудаків, які шукають бійки
Недільний вечір
Один на вулиці ти думаєш
Все та ж гіркота
Завжди один і той же тарган
Це відчуття, що все невдало
Нехай мука помститься
Крізь темні дні
І безсонні ночі
Океани нудьги, похмурих спогадів
Реквієм сірості в самотності
З одного боку — твоє життя, з іншого — небагато
Ненависть може поступово перетворитися на втому
І ти, хто ніколи не сміявся, ти, хто ніколи не посміхався
Насичений нудними периферійними насолодами
Єдині, які дає тобі це прокляте життя
Ви слухаєте вдалині сирени копів
Повернувшись у свою площадку, тьмяно освітлений бункер
Ви перечитали «Чорний острів» і «Справу з обчислення».
З твоїм блакитним Перрі і твоїм гарно одягненим чубчиком
Ти намагаєшся бути схожим на нього, але це вже не так смішно
Втома пустелі вздовж набережних Сени
Стільки залізобетону і стільки сумних поглядів
Зітхає з глибини, загублений у своїх мігренях
З глибини прірви не перестають наполягати