Переклад тексту пісні Aller Simple - Paris Violence

Aller Simple (оригінал)

Fin de week-end merdique dans une banlieue merdique
Pas de potes, pas de fric, que des désillusions
Je traîne mon enfer mental le long des nationales
Sous la pluie hivernale, tout seul et sans un rond
Les grilles rouillées des pavillons défilent
Géraniums au balcon, bagnole dans le jardin
Stations service fermées, grillages défoncés
Hôpitaux immenses, usines dans le lointain
Parfois la croix verte d’une pharmacie
Se reflète sur le trottoir battu par la pluie
Et toujours ces miasmes morbides
Toujours ces relents de suicide
Les yeux éteints, la tête vide
Envie de se barrer
Partir sans jamais revenir
Tourner le dos aux souvenirs
Acheter un billet de train, pour un aller simple
Parkings sans voitures, containers pleins d’ordures
Et pas un chat bien sûr, façades dégueulasses
Mes tempes bastonnent, mes oreilles bourdonnent
Mon cerveau déconne, encore ces angoisses
Je me ramasse un poteau, je roule dans le caniveau
J’ai du sang plein le blaire, et envie de gerber
Trop de nuits sans sommeil, trop de jours tous pareils
Que ces relents industriels qui bouffent ma santé
Et «le ciel bas et lourd qui pèse comme un couvercle
Sur l’esprit gémissant en proie aux longs ennuis»
Et toujours ces miasmes morbides
Toujours ces relents de suicide
Les yeux éteints, la tête vide, envie de disparaître.
Trop lâche pour pouvoir me flinguer
Ou pour avaler les cachets
Qui m’auraient embarqué enfin pour un aller simple.

Aller Simple (переклад)

Кінець лайних вихідних у лайному передмісті
Ні друзів, ні грошей, лише розчарування
Я тягну своє психічне пекло за національними
В зимовий дощ, зовсім один і без кола
Іржаві ворота павільйонів прокручуються
Герань на балконі, машина в саду
СТО закриті, паркани розбиті
Величезні лікарні, фабрики подалі
Іноді зелений хрест аптеки
Відбивається на побитому дощем тротуарі
І завжди ці хворобливі міазми
Завжди ці натяки на самогубство
Очі виключені, голова порожня
Хочу вийти
Йдучи, ніколи не повернувшись
Поверніться спиною до спогадів
Купіть квиток на потяг в один бік
Парковки без машин, повні контейнери сміття
І не кіт звичайно, огидні фасади
Скроні б’ються, у вухах дзвенить
Мій мозок жартує, досі ці тривоги
Беру жердину, катаюся в жолобі
У мене кров у сечовому міхурі, я хочу блювати
Забагато безсонних ночей, все одно забагато днів
Що ці промислові запахи їдять моє здоров'я
І «низьке й важке небо, що важить, як кришка
На стогінному розумі в довгих бідах»
І завжди ці хворобливі міазми
Завжди ці натяки на самогубство
Очі тьмяні, голова пуста, хочеться зникнути.
Занадто боягузливий, щоб мене застрелити
Або проковтнути таблетки
Хто б нарешті взяв мене в подорож в один бік.