Переклад тексту пісні Ж.З.Л. - Олег Митяев

Ж.З.Л. (оригінал)

Жизнь замечательных людей
Не замечательней нисколько
Собственной жизни, или дней,
Памятных нам самим, и только.
И где бы ни выпало нам жить,
В сонном полете невесомом
Нам предназначено парить
Над нашим городом и домом,
Где мы знаем всех соседей,
И по улице соседней
Мы впервые на велосипеде едем,
И пьем у желтой бочки квас.
Где из фантиков секреты,
Первомайские портреты,
Ленина и Сталина заветы,
Их пока обманывать нельзя.
Далеко до школьных тягот,
Красных галстуков и стягов,
Лишь от бузины и волчьих ягод
Иногда не очень важный стул.
Майский жук и колорадский,
И костюм лисы дурацкий,
И наш хоккей сильнее, чем канадский,
И вообще… Вообще, вообще, вообще!
Жизнь замечательных людей
Нашего дома и района
Проистекала, как у всей
Этой страны неразделенной.
Строго смотрел Марат Казей,
Как допивали мы какао,
В свете решений и идей,
В мире Джульбарса и скакалок.
С книжкой «Робинзона Крузо»,
И с вареной кукрузой,
Под виниловый пока еще Карузо,
И под шипящий патефон.
Запах елки и карбида,
Ни Иисуса, ни Давида,
Лишь высотки МГУ и МИДа
На цветных открытках из Москвы.
Был театр у микрофона,
И автомат с одеколоном,
Телевизор у кого-то дома
Был один, и все мы шли к нему.
Жизнь замечательных людей
Скрыта была от взоров наших
Длинным забором лагерей
И немотой все понимавших.
От нас, не видавших ни войны,
От не слыхавших, кроме «Зорьки»
Утром для школьников страны,
Каких-то откровений горьких.
Чист эфир от катаклизмов,
И 20 лет до коммунизма,
А для молодого организма
Есть еще и нормы ГТО.
И «Аврора» на монете,
И куренье в туалете,
И счастливый номер на билете синем,
И Наталия Варлей.
Жизнь замечательных людей
От незатейливых раскрасок
До наших окаянных дней,
Она лишь собственная наша.
И сколько б ни падали на снег,
И как бы не напрягали жилы,
Вот уже XXI-й век,
И, слава Господу, мы живы.

Ж.З.Л. (переклад)

Життя чудових людей
Не чудовіше анітрохи
Власного життя, або днів,
Пам'ятних нам самим, і тільки.
І де ні випало нам жити,
У сонному польоті невагомому
Нам призначено парити
Над нашим містом та будинком,
Де ми знаємо всіх сусідів,
І по вулиці сусідньої
Ми вперше на велосипеді їдемо,
І п'ємо у жовтої бочки квас.
Де з фантиків секрети,
Першотравневі портрети,
Леніна і Сталіна заповіти,
Їх поки що обманювати не можна.
Далеко до шкільних тягот,
Червоних краваток і стягів,
Лише від бузини і вовчих ягід
Іноді не дуже важливий стілець.
Травневий жук та колорадський,
І костюм лисиці безглуздий,
І наш хокей сильніший, ніж канадський,
І взагалі… Взагалі, взагалі, взагалі!
Життя чудових людей
Нашого будинку та району
Відбувалася, як у всієї
Цієї країни є нерозділеною.
Суворо дивився Марат Казей,
Як допивали ми какао,
У світлі рішень та ідей,
У світі Джульбарса і скакалок.
З книжкою «Робінзона Крузо»,
І з вареною кукрузою,
Під вініловий поки що Карузо,
І під шиплячий патефон.
Запах ялинки та карбіду,
Ні Ісуса, ні Давида,
Лише висотки МДУ та МЗС
На кольорових листівках із Москви.
Був театр біля мікрофону,
І автомат із одеколоном,
ТБ у когось вдома
Був один, і всі ми йшли до нього.
Життя чудових людей
Прихована була від наших поглядів
Довгим парканом таборів
І немотою всіх, хто розумів.
Від нас, що не бачили ні війни,
Від тих, хто не чув, крім «Зірки»
Вранці для школярів країни
Якихось одкровень гірких.
Чистий ефір від катаклізмів,
І 20 років до комунізму,
А для молодого організму
Є ще й норми ГТО.
І «Аврора» на монеті,
І куріння в туалеті,
І щасливий номер на квитку синьому,
І Наталія Варлей.
Життя чудових людей
Від незатейливих розмальовок
До наших окаянних днів,
Вона лише власна наша.
І скільки б ні падали на сніг,
І як би не напружували жили,
Ось уже XXI століття,
І, слава Господу, ми живі.