Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Синее море, виконавця - Олег Митяев. Пісня з альбому Романтики больше не будет, у жанрі Русская авторская песня
Дата випуску: 10.06.2015
Лейбл звукозапису: Oleg Mityaev
Мова пісні: Російська мова
Синее море(оригінал) |
Мы купались в синем море, отражающем небо, |
И, как чайки в просторе, растворялись друг в друге. |
И в трепещущей шторе ветер знаком нам не был |
О крадущемся шторме, что сметет все в округе. |
Он полжизни поломает, нам дышать будет нечем. |
Но никто не узнает по рисунку в ладони, |
Очень долго не узнает, что был это за вечер, |
И август тихо растает, но ту встречу запомнит. |
Не напьешься, смех смехом, никогда |
С нехорошим человеком, и не беда. |
А с хорошим не сопьешься, я с ним знаком. |
Надо мною ты смеешься, дураком. |
Нам в закате были видны золоченые кровли. |
Ах, как мы были пьяны, от чего — непонятно, |
От вина или от вины, от волнующей крови. |
И приметы нам не страшны были все, а занятны. |
Что кричал нам пароходик? |
Может быть, что жизнь вечна, |
И ничто не проходит, как эта ночь, без звука, |
Что в себе нас потопит эта млечная речка, |
И что любовь к нам нисходит, как смертельная мука. |
Не напьешься, смех смехом, никогда |
С нехорошим человеком, и не беда. |
А с хорошим не сопьешься, я с ним знаком. |
Надо мною ты смеешься, дураком. |
(переклад) |
Ми купалися в Синьому морі, що відображає небо, |
І, як чайки в просторі, розчинялися один в іншому. |
І в тремтячій шторі вітер знайомий нам не був |
Про крадений шторм, що змете все в окрузі. |
Він півжиття поламає, нам дихати буде нічим. |
Але ніхто не дізнається по малюнку в долоні, |
Дуже довго не дізнається, що був це за вечір, |
І серпень тихо розтане, але ту зустріч запам'ятає. |
Не нап'єшся, сміх сміхом, ніколи |
З нехорошою людиною, і не біда. |
А з гарним не соп'єшся, я з ним знайомий. |
Наді мною ти смієшся, дурнем. |
Нам у заході були видні золочені покрівлі. |
Ах, як ми були п'яні, від чого незрозуміло, |
Від вина або від вини, від хвилюючої крові. |
І прикмети нам не страшні були всі, а цікаві. |
Що кричав нам пароплав? |
Можливо, що життя вічне, |
І ніщо не проходить, як ця ніч, без звуку, |
Що в собі нас потопить ця молочна річка, |
І що любов до нас сходить, як смертельне борошно. |
Не нап'єшся, сміх сміхом, ніколи |
З нехорошою людиною, і не біда. |
А з гарним не соп'єшся, я з ним знайомий. |
Наді мною ти смієшся, дурнем. |