| Привіт, Пітер! |
| Я знову повернувся з болота печалі і суму.
|
| Я повернувся до палаців і каналів, розвернувся назустріч долі.
|
| Білої ночі по вулицях сонних буду шлятися знову, як бездомний,
|
| І дивитися, як удома вздовж каналів пропливають темною водою.
|
| Привіт, Пітер! |
| Вздовж вулиць крокуючи, наче строкату книгу гортаю,
|
| І з розбігу раптово кидаюся в розведені руки мостів.
|
| Я сміюсь, і летить перекидаючись луна сміху, від стін відбиваючись,
|
| У провулках пустельних і гучних, розігнавши петербурзьких котів.
|
| Приспів:
|
| Привіт, Пітер! |
| Доброго дня, місто! |
| Ти мені дорогий, дуже дорогий,
|
| Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти.
|
| У легкому зітханні балтійського вітру ледь-ледь гойдаються ялинки,
|
| Мені не спиться в гарячому ліжку, ніч не витримати мені одному.
|
| У місячному світлі, кружляючи і сяючи, віднесе нас листя золоте,
|
| І під гуркіт бродячих трамваїв я міцніше тебе обійму.
|
| Провулки, собори, аптеки, синагоги, мечеть, дискотеки
|
| Продовжують Петрове творіння, продовжуючи обертання планет.
|
| Під струни проспектів, що гудуть, я співаю і, раптово злітаючи,
|
| Бачу всі міста, розуміючи, що ніде рівних Пітеру немає.
|
| Приспів:
|
| Привіт, Пітер! |
| Доброго дня, місто! |
| Ти мені дорогий, дуже дорогий,
|
| Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти.
|
| Привіт, Пітер! |
| Доброго дня, місто! |
| Ти мені дорогий, дуже дорогий,
|
| Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти. |