Переклад тексту пісні Сердце заставило - Обе-Рек

Сердце заставило (оригінал)

Как ни умолял — сердце заставило,
Как ни убегал — настигало вновь,
Лишь для исключений стараются правила,
И не в одиночество верит любовь.
И не в расстояние верит привязанность,
Мечется и бьёт пред собой зеркала,
Больно уходить, если есть недосказанность,
Страшно умирать, если вера мала.
Горько признаваться в своих поражениях,
Голову склонив над потухшим костром,
Лето поглумилось над жизни движением,
Выругалось матом, осенним дождём…
Мы уйдём за ним и останемся в осени,
В этой глубине нам себя не спасти,
Только бы успеть донести, что приносим мы,
И не растерять на тернистом пути…
Время на стене неутомимое,
Нам его с тобой ни за что не догнать,
Где-то попадаем, а где-то и мимо,
И надо бы ложиться, ведь рано вставать…
Завтра будет тот же растрёпанный город,
Завтра будут люди и будут слова,
Только бы суметь сохранить то, что молодо,
Только бы признать то, в чем Вечность права…

Сердце заставило (переклад)

Як не благав серце змусило,
Як ні втікав — наздоганяло знову,
Лише для винятків намагаються правила,
І не в самотність вірить любов.
І не в відстань вірить прихильність,
Мечеться і б'є перед собою дзеркала,
Боляче йти, якщо є недомовленість,
Страшно вмирати, коли віра мала.
Гірко визнаватись у своїх поразках,
Голову схиливши над згаслим багаттям,
Літо поглумилося над життям рухом,
Вилаялося матом, осіннім дощем.
Ми підемо за ним і залишимося восени,
У цій глибині нам себе не врятувати,
Тільки встигнути донести, що приносимо ми,
І не розгубити на тернистому шляху...
Час на стіні невтомний,
Нам його з тобою ні за що не наздогнати,
Десь потрапляємо, а десь і мимо,
І треба би лягати, адже рано вставати…
Завтра буде те же розпатлане місто,
Завтра будуть люди і будуть слова,
Тільки би зуміти зберегти те, що молодо,
Тільки визнати те, в чому Вічність права…