Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Лабиринт, виконавця - Обе-Рек. Пісня з альбому Присутствие, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Лабиринт(оригінал) |
Без обаяния лишнего повода |
Я в лабиринтах ночного города |
Где расцветают огни на улицах |
И фонари безразлично щурятся |
И все склоняются над вопросами |
И слякоть сердица под колёсами |
Редких машин |
По переулкам ночного города |
Гуляют ветер и одиночество |
В квартиры прячут себя от холода |
Те, кто без имени и без отчества |
Маршрутки поздние безымянные |
Везут кого-то в постели пьяные |
Странные сны |
А завтра будет утро, |
А утром встанет солнце, |
А солнце даже с места работать задорва |
Весна граница слева ударит лето справа |
За левым прянет осень за осенью зима, |
А нас уже не станет, мы превратимся в землю |
Пробьёмся родниками и прорастём травой |
Что было интересно и чтоб не стало тесно |
Под этим новым солнцем и новую листвой |
Мы утверждаем свободу личности |
Не замечая её на улице, где за углом кулаки беснуются |
Ломая лица и самоличности |
И в этой каменной равнодушности |
Кирпично сотканной неизбежности |
Мы уверяем друг друга в нужности |
Мы растворяем друг друга в нежности |
Странные сны |
И в этой каменной равнодушности |
Кирпично сотканной неизбежности |
Скользим украткою по наружности |
И доверяем своей поспешности |
И уверяем друг друга в нужности |
И растворяем друг друга в нежности |
Странные сны |
А завтра будет утро, |
А утром встанет солнце, |
А солнце даже с места работать задорва |
Весна граница слева ударит лето справа |
За левым прянет осень за осенью зима, |
А нас уже не станет, мы превратимся в землю |
Пробьёмся родниками и прорастём травой |
Что было интересно и чтоб не стало тесно |
Под этим новым солнцем и новую листвой |
(переклад) |
Без чарівності зайвого приводу |
Я в лабіринтах нічного міста |
Де розквітають вогні на вулицях |
І ліхтарі байдуже жмуряться |
І всі схиляються над питаннями |
І сльота серця під колесами |
Рідкісних машин |
По провулках нічного міста |
Гуляють вітер і самотність |
У квартири ховають себе від холоду |
Ті, хто без імені і без по батькові |
Маршрутки пізні безіменні |
Везуть когось у постелі п'яні |
Дивні сни |
А завтра буде ранок, |
А вранці встане сонце, |
А сонце навіть із місця працювати задорва |
Весна кордон зліва вдарить літо праворуч |
За лівим пряне осінь за восени зима, |
А нас вже не стане, ми перетворимося на землю |
Проробимося джерелами і проростемо травою |
Що було цікаво і щоб не стало тісно |
Під цим новим сонцем і новим листям |
Ми стверджуємо свободу особистості |
Не помічаючи її на вулиці, де за кутом кулаки біснуються |
Ламаючи особи і самостійності |
І в цієї кам'яної байдужості |
Цегляно зітканої неминучості |
Ми запевняємо один одного в потрібності |
Ми розчиняємо один одного в ніжності |
Дивні сни |
І в цієї кам'яної байдужості |
Цегляно зітканої неминучості |
Ковзим короткою по зовнішності |
І довіряємо своїй поспішності |
І запевняємо один одного в потрібності |
І розчиняємо один одного в ніжності |
Дивні сни |
А завтра буде ранок, |
А вранці встане сонце, |
А сонце навіть із місця працювати задорва |
Весна кордон зліва вдарить літо праворуч |
За лівим пряне осінь за восени зима, |
А нас вже не стане, ми перетворимося на землю |
Проробимося джерелами і проростемо травою |
Що було цікаво і щоб не стало тісно |
Під цим новим сонцем і новим листям |