Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Прошлогодняя трава, виконавця - Обе-Рек. Пісня з альбому ...Ты, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Прошлогодняя трава(оригінал) |
Юная истрёпанная ложь вечно будет |
Наряжаться в честные глаза, |
На весенних кухнях невтерпёж пьяным людям: |
Смело отпускают тормоза. |
Развенчалась гордая зима с талым снегом, |
Солнце воскрешает города, |
Я не умер, не сошёл с ума, но с разбегу, |
Прыгаю в свободу иногда… |
Припев: |
До мечты как до Небес не достать рукой, |
Даже с самой занебесной земной высоты, |
Отправляйся с Богом, с Богом, будь сама собой, |
Помнят прошлогодние цветы, помнят, |
Знает прошлогодняя трава, знает, |
Любит прошлогодняя река, любит, |
Ох да! |
Время расставляет по местам наши строки, |
Как и раньше в них покоя нет, |
Ты всё так же веришь поездам и глубоким, |
Тихим откровеньям сигарет, |
Я всё так же верю в диалог, не умея |
Слушать собеседников своих, |
Не читаю скучный эпилог, и не смею |
Целовать предателей родных! |
Припев: |
На пустых страницах лица, птицы, звонкие голоса, |
И сколько это длится: вечность или рваные полчаса?! |
И ни кому из нас не спасти этой раненой красоты, |
Но помнят прошлогодние цветы, помнят, |
Знает прошлогодняя трава, знает, |
Любит прошлогодняя река, любит… |
Ох да!!! |
(переклад) |
Юна скуйовджена брехня вічно буде |
Вбиратися в чесні очі, |
На весняних кухнях нестерпний п'яним людям: |
Сміливо відпускають гальма. |
Розвінчалася горда зима з талим снігом, |
Сонце воскресає міста, |
Я не помер, не зійшов з розуму, але з розбігу, |
Стрибаю у свободу іноді… |
Приспів: |
До мрії як до Небес не дістати рукою, |
Навіть із най занебесної земної висоти, |
Вирушай з Богом, з Богом, будь сама собою, |
Пам'ятають минулорічні квіти, пам'ятають, |
Знає минулорічна трава, знає, |
Любить минулорічна річка, любить, |
Ой так! |
Час розставляє за місцями наші рядки, |
Як і раніше в них спокою немає, |
Ти все так віриш поїздам і глибоким, |
Тихим одкровенням сигарет, |
Я все так вірю в діалог, не вміючи |
Слухати співрозмовників своїх, |
Не читаю нудний епілог, і не смію |
Цілувати зрадників рідних! |
Приспів: |
На порожніх сторінках особи, птиці, дзвінкі голоси, |
І скільки це триває: вічність чи рвані півгодини?! |
І ні кому з нас не врятувати цієї пораненої краси, |
Але пам'ятають минулорічні квіти, пам'ятають, |
Знає минулорічна трава, знає, |
Любить минулорічна річка, любить… |
Ой так!!! |