Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Хижина, виконавця - Обе-Рек. Пісня з альбому Пикник на обочине, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 01.10.2020
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Хижина(оригінал) |
Мы украсим голову перьями, |
Мы построим зелёную хижину, |
К самолётам утратим доверие, |
Поезда станут вдруг обездвиженными. |
И дорога упрямая кончится, |
Рассыпаясь в той непроходимости, |
Где цветёт первобытное творчество, |
И где духом болот одержимостью |
Маемся мы, маемся мы… |
Я любил лес, когда был живой, |
Я любил лес, когда был живой, |
Я полюбил город, когда умер. |
Я любил лес, когда был живой, |
Я любил лес, когда был живой, |
Я полюбил город, когда умер. |
Наше сердце – пикник на обочине |
Тех гостей, странных, не адресованных |
Нашим мыслям изменчивым, всклоченным |
И проекциям недорисованным. |
К самолётам утратим доверие, |
Поезда станут вдруг обездвиженными, |
Мы украсим голову перьями |
И построим зелёную хижину, |
Где спрячемся мы, спрячемся мы… |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я полюбил жизнь, когда умер. |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я полюбил жизнь, когда умер. |
Я любил лес, когда был живой, |
Я любил лес, когда был живой, |
Я полюбил город, когда умер. |
Я любил лес, когда был живой, |
Я любил лес, когда был живой, |
Я полюбил город, когда умер. |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я полюбил жизнь, когда умер. |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я любил смерть, когда был живой, |
Я полюбил жизнь, когда умер. |
(переклад) |
Ми прикрасимо голову пір'ям, |
Ми побудуємо зелену хатину, |
До літаків втратимо довіру, |
Потяги раптом стануть знерухомленими. |
І дорога вперта скінчиться, |
Розсипаючись у тій непрохідності, |
Де цвіте первісна творчість, |
І де духом боліт одержимістю |
Маємося ми, маємося ми… |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я полюбив місто, коли помер. |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я полюбив місто, коли помер. |
Наше серце – пікнік на узбіччі |
Тих гостей, дивних, не адресованих |
Нашим думкам мінливим, скуйовдженим |
І проекціям недомальованим. |
До літаків втратимо довіру, |
Поїзди стануть раптом знерухомленими, |
Ми прикрасимо голову пір'ям |
І побудуємо зелену хатину, |
Де сховаємось ми, сховаємось ми… |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я полюбив життя, коли помер. |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я полюбив життя, коли помер. |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я полюбив місто, коли помер. |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я любив ліс, коли був живий, |
Я полюбив місто, коли помер. |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я полюбив життя, коли помер. |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я любив смерть, коли був живий, |
Я полюбив життя, коли помер. |