Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Домой, виконавця - Обе-Рек. Пісня з альбому Пикник на обочине, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 01.10.2020
Лейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Домой(оригінал) |
Я – раненый зверь, |
И след мокрый приведёт |
Гончих к норе наверное... |
Для новых потерь |
И слов, перелётных нот |
Всё продолжается, жалит всех день новый... |
Мы – грохот колёс |
И ложь пройденных дорог, |
Календарей оборванных, |
Мы – вечный вопрос, |
И всё же, мир не так уж плох, |
Если в плацкарте на утро найдётся кофе. |
Сколько сил осталось – |
Нам не понятно, |
Вечная усталость, |
Но даже приятно |
В этом утомительном танце обниматься с судьбой. |
Все мои загоны |
В сердце зашиты, |
Из окна вагона |
Глядя на жизнь, как-то |
С песней веселее будет возвращаться домой. |
С песней веселее будет возвращаться домой. |
Мне снова не спать |
И жечь внутренний огонь |
В зимнем окне разодранном, |
И легче писать, |
Чем жить или умирать, |
Но он заставит дышать, этот день новый... |
Сколько сил осталось – |
Нам не понятно, |
Вечная усталость, |
Но даже приятно |
В этом утомительном танце обниматься с судьбой. |
Все мои загоны |
В сердце зашиты, |
Из окна вагона |
Глядя на жизнь, как-то |
С песней веселее будет возвращаться домой. |
С песней веселее будет возвращаться домой. |
(переклад) |
Я – поранений звір, |
І слід мокрий приведе |
Гончаків до нори напевно... |
Для нових втрат |
І слів, перелітних нот |
Все продовжується, жалить всіх день новий... |
Ми – гуркіт коліс |
І брехня пройдених доріг, |
Календарів обірваних, |
Ми – вічне питання, |
І все ж, світ не такий вже й поганий, |
Якщо у плацкарті на ранок знайдеться кава. |
Скільки сил залишилося – |
Нам не зрозуміло, |
Вічна втома, |
Але навіть приємно |
У цьому нудному танці обійматися з долею. |
Усі мої загони |
У серці зашиті, |
З вікна вагона |
Дивлячись на життя, якось |
З піснею веселіше повертатиметься додому. |
З піснею веселіше повертатиметься додому. |
Мені знову не спати |
І палити внутрішній вогонь |
У зимовому вікні роздерте, |
І легше писати, |
Чим жити чи вмирати, |
Але він змусить дихати, цей день... |
Скільки сил залишилося – |
Нам не зрозуміло, |
Вічна втома, |
Але навіть приємно |
У цьому нудному танці обійматися з долею. |
Усі мої загони |
У серці зашиті, |
З вікна вагона |
Дивлячись на життя, якось |
З піснею веселіше повертатиметься додому. |
З піснею веселіше повертатиметься додому. |