| Не виправдана твоя до мене жорстокість.
|
| Досить не скромно,
|
| І за пару днів мені стало самотньо.
|
| Мимоволі, я скута.
|
| Ти мені зовсім не ворог.
|
| Я прошу, зроби мені на зустріч крок.
|
| Безглуздо, але не смішно.
|
| Бачу, тобі зовсім не все одно.
|
| Приспів:
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі!
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі!
|
| Я вперто підніму очі назустріч,
|
| Ти бачиш, там нескінченність.
|
| Не лякай мене, я знаю, так не легше,
|
| Коли кохання бездоганне.
|
| Ти мені зовсім не ворог.
|
| Я прошу, зроби мені на зустріч крок.
|
| Безглуздо, але не смішно.
|
| Бачу, що тобі не все одно.
|
| Приспів:
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі!
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі!
|
| Відчуваєш, відчуваєш світло між нами.
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі!
|
| Не говори, що ми запізнилися,
|
| Ти відчуваєш світло між нами!
|
| Ми так хотіли, так шукали…
|
| Щастя накрило, як цунамі! |