| Таєм, більше не політаємо
|
| Травень виявився краєм
|
| Скоро закінчаться танці над прірвою
|
| Таєм, більше не політаємо
|
| Сумно, але так буває
|
| Ангели білі крилами в лопаті
|
| Гей, ти писала мені листи від руки
|
| У них просила зрозумій і допоможи мені, допоможи мені
|
| Ми стояли у смутку як укопані
|
| Цілував на прощання твої локони, я
|
| Відпусти мене
|
| Я тобі навіщо і що це поруч із тобою за чол
|
| Навіщо залишимося родимкою на плечі
|
| Під чим усе життя один від одного кудись мчимо, мовчимо
|
| І якщо вже зважилася давай сечі
|
| Льодами, серце вкрилося льодами
|
| Лід уже між нами
|
| Скоро закінчаться танці над безоднями
|
| Тануть, більше не політають
|
| Більше тебе не знаю ми надто довго бродили по лезу
|
| Гей, ми ламали один одного від і до
|
| Загубилися подруга під льодом, під льодом
|
| Ми стояли у смутку як укопані
|
| Затуляючись на прощання окопами
|
| Відпусти мене
|
| Я тобі навіщо і що це поруч із тобою за чол
|
| Навіщо залишимося родимкою на плечі
|
| Під чим все Життя один від одного кудись мчимо
|
| Мовчимо, і якщо вже наважилася давай сечі
|
| Я тобі навіщо і що це поруч із тобою за чол
|
| Навіщо залишимося родимкою на плечі
|
| Під чим все Життя один від одного кудись мчимо
|
| Мовчимо, і якщо вже наважилася давай сечі
|
| Таєм, більше не політаємо
|
| Травень виявився краєм
|
| Скоро закінчаться танці над прірвою
|
| Таєм, більше не політаємо
|
| Сумно, але так буває
|
| Ангели білі крилами |