Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Посвящение друзьям, виконавця - Натали.
Дата випуску: 13.09.2023
Мова пісні: Російська мова
Посвящение друзьям(оригінал) |
Разбросала косы русые береза, раскраснелись щеки с сильного мороза. |
Дым над крышей тонкой ниточкой струится, значит, будут звезды виться в темноте |
январской ночи. |
По-старинке ноги в валенки обую и по снегу, как по звездам, в ночь уйду я, |
Там, где ветер тихо хлопает калиткой, по дорожке лунной, зыбкой я приду к |
друзьям старинным. |
По-старинке ноги в валенки обую и по снегу, как по звездам, в ночь уйду я, |
Там, где ветер тихо хлопает калиткой, по дорожке лунной, зыбкой я приду к |
друзьям старинным. |
Меня встретят и за стол посадят с миром, вместе вспомним все, что быть могло и |
было. |
Будут песни те, что так любимы нами, мы затянем их с друзьями и польются песен |
звуки. |
Меня встретят и за стол посадят с миром, вместе вспомним все, что быть могло и |
было. |
Будут песни те, что так любимы нами, мы затянем их с друзьями и польются песен |
звуки. |
Разбросала косы русые береза, раскраснелись щеки с сильного мороза |
Долго будет этот вечер вспоминаться, но пора нам собираться в путь далекий, |
край родимый. |
(переклад) |
Розкидала коси русяві береза, почервоніли щоки з сильного морозу. |
Дим над дахом тонкою ниточкою струмує, значить, зірки будуть витися в темряві |
січневої ночі. |
По-старому ноги у валянки обидві і за снігом, як за зірками, уночі йду я, |
Там, де вітер тихо ляскає хвірткою, по доріжці місячної, хисткою я прийду до |
давнім друзям. |
По-старому ноги у валянки обидві і за снігом, як за зірками, уночі йду я, |
Там, де вітер тихо ляскає хвірткою, по доріжці місячної, хисткою я прийду до |
давнім друзям. |
Мене зустрінуть і за стіл посадять зі світом, разом згадаємо все, що бути могло і |
було. |
Будуть пісні ті, що так улюблені нами, ми затягнемо їх з друзями і пиляються пісень |
звуки. |
Мене зустрінуть і за стіл посадять зі світом, разом згадаємо все, що бути могло і |
було. |
Будуть пісні ті, що так улюблені нами, ми затягнемо їх з друзями і пиляються пісень |
звуки. |
Розкидала коси русяві береза, розчервонілися щоки з сильного морозу. |
Довго буде цей вечір згадуватися, але час нам збиратися в шлях далекий, |
край рідний. |