Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Trop dur, виконавця - MYSTIK.
Дата випуску: 31.12.1996
Мова пісні: Французька
Trop dur(оригінал) |
Que des images qui hantent nos quartiers, y’en a ras le cul |
Une galerie aux portraits d’exclus, c’est pas une exclu |
Enfermé dans une vision écrasante, je bute |
Et l’autre, par ses regards, me fixe, veut ma chute |
Dans un monde où il ne fait pas bon vivre |
Où l’air est pourri, aux jeux dits interdits, les gosses se livrent |
Je tournais autour de mes souvenirs laissés dans un coin |
Comme le temps de se réconcilier avec un voisin |
La vie de tous les jours, la même histoire connue du grand public |
Des gosses de 16 chapitres, des dossiers rangés dans des pupitres |
La haine des flics, l’homme en bleu rôde au quotidien |
Aujourd’hui doyen tu frappes, tu claques, on te claquera à ton tour si y’a moyen |
D’un bloc à l’autre, je parle de ceux que la vie à piégés |
Rêves saccagés, jeunesse confisquée, des années à purger |
Même l'âme froissée, mémoire tâchée |
Visage blême, je parle pour les frères dispatchés que la zone à gâchés |
Dur, trop dur de survivre sans armure |
S’il faut parer les blessures et retourner à Dieu sans bavures? |
Oh, c’est trop dur de survivre sans armure |
S’il faut parer les blessures, comment retourner à Dieu sans bavures? |
Tu m’as dit un jour «c'est trop injuste la vie» |
Et tu ne sais plus pourquoi tu luttes encore et aujourd’hui |
C’est comme traîner le long d’une longue rue sans issue |
Mais toi tu n’en peux plus, tu n’en peux plus |
Et je te vois marcher le long de la cité |
Tu vis mais tes mains restent comme liées |
Attachées au passé, à un avenir sans futur |
Dur, trop dur de survivre sans armure |
S’il faut parer les blessures et retourner à Dieu sans bavures? |
Oh, c’est trop dur de survivre sans armure |
S’il faut parer les blessures, comment retourner à Dieu sans bavures? |
Réécoute ces mots, à la fois légers et durs comme des pierres |
Balancés avec la bonne pointure qui narre l’histoire d’oiseaux solitaires |
Promenade au bord du néant, angoisse, panique, frayeur |
Routes infranchissables, liés pour le pire et le meilleur |
Je fais partis de ceux qui rêvent de, rêvent de révo' |
Si tu rêves haut, l'équipe qui nous berne, qui nous gouverne, s'équipe de lois |
racistos |
Ils ont ta photo, ton nom sur leurs listes |
Approche, regarde, ton proche voisin ne sait même pas que t’existes |
Au su de tous, y’a trop de bavures |
De la part de l'épervier, rapace de mauvais augure |
La lutte coule dans nos veines aguerries |
Ma destinée, c’est chanter le quotidien que personne ne guérit |
Dur, dur, de survivre sans armure, on nous conditionne |
Des frères tombent comme des pommes avant d'être mûrs |
Des': il faut parer les blessures, n’est-ce pas? |
Mais vers quelle terre vont se diriger nos pas? |
Et si un jour tu te sentais privé d’amour |
Je serais là pour toi, à te chanter tout mon amour |
Et si un jour tu te sentais privé d’amour |
Je serais là pour toi, à te chanter tout mon amour |
Ça fait des années qu’on nous promet l'égalité |
Le pauvre ou l’immigré n’existent ici que sur le papier |
Y’en a qui se disent heureux, juste parce qu’ils savent fermer les yeux |
C’est malheureux, en tout cas, moi, j’ai jamais su, j’ai jamais pu |
Dur, trop dur de survivre sans armure |
S’il faut parer les blessures et retourner à Dieu sans bavures? |
(переклад) |
Лише зображення, які переслідують наші околиці, вас розлютять |
Галерея з портретами виключених, це не ексклюзив |
Замкнений у приголомшливому видінні, я спотикаюся |
А другий своїми поглядами на мене пильно дивиться, хоче, щоб я впала |
У світі, де життя погане |
Там, де повітря гниле, в так званих заборонених іграх, діти вдаються |
Я крутився навколо своїх спогадів, залишених у кутку |
Як час помиритися з сусідом |
Повсякденне життя, та сама історія, відома широкому загалу |
Діти 16 розділів, файли зберігаються в партах |
Ненависть поліцейських, чоловік у синьому нишпорить щодня |
Сьогодні, декане, ти вдарив, ти дав ляпаса, ми дамо тобі ляпаса у відповідь, якщо є спосіб |
Від кварталу до кварталу, я говорю про тих, кого життя загнало в пастку |
Звільнені мрії, конфіскована молодість, роки очищення |
Навіть зім'ята душа, заплямована пам'ять |
Блідий, я говорю від імені посланих братів, які спустошили цю територію |
Важко, надто важко вижити без броні |
Чи запарити рани і повернутися до Бога чистим? |
Ой, надто важко вижити без броні |
Якщо потрібно парирувати рани, як ми можемо повернутися до Бога без плям? |
Ти сказав мені одного разу "життя надто несправедливе" |
І ви не знаєте, чому все ще боретеся і сьогодні |
Це як тягнутися довгим тупиком |
Але вже не витримаєш, не витримаєш |
І я бачу, як ти йдеш містом |
Ви живете, але ваші руки залишаються зв'язаними |
Прив’язаний до минулого, до майбутнього без майбутнього |
Важко, надто важко вижити без броні |
Чи запарити рани і повернутися до Бога чистим? |
Ой, надто важко вижити без броні |
Якщо потрібно парирувати рани, як ми можемо повернутися до Бога без плям? |
Послухайте ще раз ці слова, легкі й тверді, як каміння |
Гойдалки потрібного розміру, які розповідають історію самотніх птахів |
Ходити по краю небуття, туги, паніки, страху |
Непрохідні дороги, що чекають гіршого й кращого |
Я з тих, хто мріє, мріє про відродження |
Якщо ви мрієте високо, команда, яка нас дурить, яка нами керує, оснащена законами |
расисти |
Вони внесли ваше фото, ваше ім’я в їхні списки |
Підійди ближче, подивись, твій сусід навіть не знає, що ти існуєш |
Щоб усі знали, тут забагато грубих помилок |
Від яструба, зловісного хижака |
Боротьба тече нашими загартованими в битвах жилами |
Моя доля співати щоденно, що ніхто не лікує |
Важко, важко, виживати без броні, ми зумовлені |
Брати падають, як яблука, не дозрівши |
Дез: Рани треба парирувати, чи не так? |
Але до якої землі підуть наші кроки? |
Що якби одного разу ти відчув себе нелюбимим? |
Я буду поруч з тобою, співаю тобі всю свою любов |
Що якби одного разу ти відчув себе нелюбимим? |
Я буду поруч з тобою, співаю тобі всю свою любов |
Роками нам обіцяли рівність |
Бідні чи іммігранти тут існують лише на папері |
Є ті, хто каже, що щасливий лише тому, що вміє закривати очі |
Прикро, в будь-якому випадку, я ніколи не знав, я ніколи не міг |
Важко, надто важко вижити без броні |
Чи запарити рани і повернутися до Бога чистим? |