| Знесіть міст у минуле, зітріть відбитки пальців
|
| Розтопіть ваше серце, вкрите воском, вкради його за поцілунком
|
| Наша доля викарбувана, шрам поневолений, коли ми взаємно знищуємо
|
| Спокійся, моя люба, я достатньо згрішив за нас обох
|
| В ім’я кохання…
|
| Я готовий поховати всі свої кістки
|
| Я готовий брехати, але кажу, що не буду
|
| Тож розкажи мені свої секрети та приєднуйся до мене по частинах
|
| Щоб гнити в цьому саду з каменів
|
| Навіки твій
|
| Я годую, як ти мене навчив і самовіддано ковтаю
|
| Ми об’єднуємося в темряві, так самолюбно порожній
|
| Огляньте уламки, звиваючись у темпі
|
| Невидима мука відкидає тінь
|
| І в ім’я кохання…
|
| Я готовий поховати всі свої кістки
|
| Я готовий брехати, але кажу, що не буду
|
| Тож розкажи мені свої секрети та приєднайся до мене по частинах
|
| Щоб гнити в цьому саду з каменів
|
| Навіки твій
|
| Оскільки ми спочиваємо по частинах, хоча я не знаю твого імені
|
| Я б вічно страждав, щоб зняти весь твій біль
|
| І в ім’я кохання
|
| Я готовий поховати всі свої кістки
|
| Я готовий брехати, але кажу, що не буду
|
| Тож розкажи мені свої секрети та приєднайся до мене по частинах
|
| Щоб гнити в цьому саду з каменів
|
| Я готовий стікати кров’ю, щоб виправитися
|
| І спати в цьому бруді, який ми називаємо нашим ліжком
|
| Тож розкажи мені свої секрети та приєднайся до мене по частинах
|
| Щоб впасти й переписати гіркий кінець
|
| Навіки твій
|
| (Вічно твій)
|
| Я більш ніж готовий
|
| Щоб з вами згнити в пеклі |