| Вибач мені, пане, якщо я чую
|
| Немає рими у твоєму старому славі
|
| Як співалось у давні часи
|
| Тепер ми співаємо своє
|
| Розумієте, мені приснився цей сон
|
| Про те, щоб посивіти й очистити кожну тарілку
|
| І ніколи не дивитися на завтрашні дороги
|
| Сказати, що сьогодні вони зайшли занадто далеко
|
| Щоб багати розбудити кожну душу
|
| З обіцянок у магазині
|
| Від спокою, що засліплює їх крізь час
|
| Коли вони мали піти на війну
|
| Мама плаче, ми забули наших дітей
|
| Батько тримає їх під дощем
|
| Нехай він, будь ласка, не забирає її у мене
|
| І перетворити її на рабиню
|
| З мрії
|
| З мрії
|
| З мрії
|
| Сни вранці
|
| Нехай увійде мій ніч
|
| Нехай сирени знизують плечима
|
| Поки ми сміємося
|
| Поки ми сміємося усю дорогу
|
| Нехай завжди буде ця коротка стара вулиця
|
| І вода у ваших колодязях
|
| А ті, що розносили вручили
|
| Ми візьмемо срібло і біжимо як пекло!
|
| Нехай у вашому серці завжди панує гнів
|
| Коли господар підведе поводи
|
| Щоб ненавидіти злодіїв наших дочок і синів
|
| І воскресити з мертвих
|
| Сьогодні, сьогодні, сьогодні
|
| Гей
|
| Сни вранці
|
| Нехай увійде мій ніч
|
| Нехай дияволи прийдуть із плачем
|
| Віднеси мене від сміху
|
| Оскільки ми всі сміємося на перервах для розповіді історій
|
| Сни вранці
|
| Нехай увійде мій ніч
|
| Хай прийдуть дияволи, плачуть
|
| Віднеси мене від сміху
|
| Оскільки ми всі сміємося на перервах для розповіді історій |