Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Les villes de solitude, виконавця - Michel Sardou. Пісня з альбому L'essentiel des albums studio, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.12.2009
Лейбл звукозапису: Mercury
Мова пісні: Французька
Les villes de solitude(оригінал) |
Dans les villes de grande solitude |
Moi, le passant bien protégé |
Par deux mille ans de servitude |
Et quelques clous sur la chaussée |
Dans les villes de grande solitude |
De nouvel an en nouveaux nés |
Quand j’ai bu plus que d’habitude |
Me vient la faim d’un carnassier |
L’envie d'éclater une banque |
De me crucifier le caissier |
D’emporter tout for qui me manque |
Et de disparaître en fumée |
Mais dans les villes de grande solitude |
Tous les héros se sont pollués |
Aux cheminées du crépuscule |
Et leurs torrents se sont calmés |
Alors je fonce comme une bête |
Sur le premier sens interdit |
Aucun feu rouge ne m’arrête |
Je me sens bien dans ma folie |
J’ai envie de violer des femmes |
De les forcer à m’admirer |
Envie de boire toutes leurs larmes |
Et de disparaître en fumée |
Mais dans les villes de grande solitude |
Quand l’alcool s’est évaporé |
Je replonge dans la multitude |
Qui défile au pas cadencé |
J’ai peur d’avoir brisé des vitres |
D’avoir réveillé les voisins |
Mais je suis rassuré très vite: |
C’est vrai que je ne casse rien |
(переклад) |
У містах великої самотності |
Я, добре захищений перехожий |
Крізь дві тисячі років неволі |
І кілька цвяхів на тротуарі |
У містах великої самотності |
Від Нового року до новонароджених |
Коли я пив більше, ніж зазвичай |
Приходить до мене голод м'ясоїда |
Бажання зірвати банку |
Щоб розіп'яти мене касира |
Щоб забрати все, за чим я сумую |
І зникають у диму |
Але в містах велика самотність |
Усі герої забруднилися |
До димарів сутінків |
І їх потоки стихли |
Так я йду як звір |
Про перше заборонене почуття |
Мене не зупиняє жодне червоне світло |
Я почуваюся добре в своєму божевіллі |
Я хочу ґвалтувати жінок |
Щоб змусити їх захоплюватися мною |
Хочеться випити всі їхні сльози |
І зникають у диму |
Але в містах велика самотність |
Коли спирт випарується |
Я знову пірнаю в натовп |
Який парадує швидким кроком |
Боюся, я розбив вікна |
Щоб розбудити сусідів |
Але мене дуже швидко заспокоїли: |
Це правда, що я нічого не ламаю |