Переклад тексту пісні l'Oiseau Tonnerre - Michel Sardou

l'Oiseau Tonnerre (оригінал)

Il est venu un homme de fer
Comme on n’en avait jamais vu
Nous l’avons trait comme un frre
On ne craint pas les inconnus
On l’a chauff lav nourri
Mais ses pieds toutes nos richesses
Et nous avons pris son mpris
Pour un signe de sagesse
Nos enfants nageaient nus
Dans les bras de la rivire
Ils ont bien ri quand ils ont su
Que l’homme voulait prendre nos terres
Qui est propritaire
D’un rayon de lune
Des reflets du soir sur la dune
A qui appartient l’air
Qui sculpte l’cume
Et jusqu’o voit l’oeil de l’oiseau-tonnerre
Ils ont sem le sang, le feu
Et le malheur jusqu’aux nuages
En brandissant leurs pauvres dieux
Qu’ils agitaient sur des images
Dans la laideur de leurs prisons
Nos femmes sont des paysages
Qui nous font garder la raison
Ici o tout n’est que mirage
Nos enfants ne jouent plus
Dans les bras de la rivire
Mais leur esprit plane au-dessus
Sur les ailes de l’oiseau-tonnerre
Qui est propritaire
D’un rayon de lune
Des reflets du soir sur la dune
A qui appartient l’air
Qui sculpte l’cume
Et jusqu’o voit l’oeil de l’oiseau-tonnerre
Qui est propritaire
D’un rayon de lune
Des reflets du soir sur la dune
A qui appartient l’air
Qui sculpte l’cume
Et o va le vol de l’oiseau-tonnerre
Qui est propritaire
D’un rayon de lune
Des reflets du soir sur la dune
A qui appartient l’air
Qui sculpte l’cume
Et o va le vol de l’oiseau-tonnerre

(переклад)

Прийшов залізний чоловік
Як ми ніколи не бачили
Ми ставилися до нього як до брата
Ми не боїмося незнайомців
Ми його гріли і годували
Але її ноги все наше багатство
І ми сприйняли його презирство
На знак мудрості
Наші діти плавали голими
В рукавах річки
Вони гарно посміялися, коли дізналися
Що чоловік хотів забрати наші землі
Хто володіє
Від місячного променя
Вечірні роздуми на дюні
Кому належить повітря
Хто ліпить пінопласт
А як далеко бачить око громовика
Посіяли кров, вогонь
І нещастя хмарам
Підтримуючи своїх бідних богів
Щоб вони махали на картинках
У потворності своїх в'язниць
Наші жінки – це пейзажі
що тримає нас у свідомості
Тут де все міраж
Наші діти більше не граються
В рукавах річки
Але їхній дух витає вище
На крилах громового птаха
Хто володіє
Від місячного променя
Вечірні роздуми на дюні
Кому належить повітря
Хто ліпить пінопласт
А як далеко бачить око громовика
Хто володіє
Від місячного променя
Вечірні роздуми на дюні
Кому належить повітря
Хто ліпить пінопласт
А куди йде політ громовика
Хто володіє
Від місячного променя
Вечірні роздуми на дюні
Кому належить повітря
Хто ліпить пінопласт
А куди йде політ громовика