Переклад тексту пісні Les éponges mouillées - Michel Jonasz

Les éponges mouillées (оригінал)

Ils sont sur les éponges mouillées du temps qui passe
Ces baisers qu’on voulait donner et qui s’effacent
S’envolent au gré des courants d’air et des zéphyrs
Et n’ont duré que l’instant d’un demi-soupir
Une ombre un soir l’ai-je oublié ou est-ce un rêve
Un jeu d’enfant dans l’adolescence qui s’achève
Une vision du passé autour de moi voltige
Comme les tulles d’une fenêtre ouverte sur le vertige
Et c’est une femme qui marche et je n’l’ai pas suivi
Le sable ne garde aucune trace des amants désunis
Sur des plages encombrées par les jours qui s’allongent
Ils sont sur les éponges mouillées du temps qui passe
Ces baisers qu’on voulait donner et qui s’effacent
Dérivent au gré des courants marins nord-nord-est
Et n’ont duré en tout que ce qu’il nous en reste
J’avais tout le courage du monde au soleil couchant
Quand on s’en va des villes quand on revient des champs
On s’est regardé on s’est vu et on s’est rien dit
Et ces mots jamais prononcés tombent dans l’oubli
Avec ces étreintes éternelles jamais partagées
Elles sont enfouies sous le sable des sabliers
Sur des plages encombrées par les jours qui s’allongent
Ils sont sur les éponges mouillées du temps qui passe
Ces baisers qu’on voulait donner et qui s’effacent
S’envolent au gré des courants d’air et des zéphyrs
Et n’ont duré que l’instant d’un demi-soupir
Ils sont sur les éponges mouillées du temps qui passe
Ces baisers qu’on voulait donner et qui s’effacent
Dérivent au gré des courants marins nord-nord-est
Et n’ont duré en tout que c’qu’il nous en reste

(переклад)

Вони на мокрих губках швидкоплинного часу
Ті поцілунки, які ми хотіли подарувати і які зникають
Відлітають із потоками повітря та зефірами
І тривала лише мить півзітхання
Тінь одного вечора я забув, чи це сон
Дитяча гра в підлітковому віці добігає кінця
Навколо мене пурхає бачення минулого
Як тюлі відкритого вікна на запаморочення
А це жінка йде, а я не пішов за нею
Пісок не залишає і сліду від розлучених закоханих
На багатолюдних пляжах, коли дні стають довшими
Вони на мокрих губках швидкоплинного часу
Ті поцілунки, які ми хотіли подарувати і які зникають
Дрейфують з північно-північно-східними морськими течіями
І витримало лише те, що нам залишилося
На заході сонця я мав всю сміливість світу
Коли ми йдемо з міст, коли повертаємося з полів
Ми подивилися, побачили один одного і нічого не сказали
І ці невимовлені слова відходять у Лету
З тими вічними обіймами ніколи не ділилися
Вони поховані під піском пісочних годинників
На багатолюдних пляжах, коли дні стають довшими
Вони на мокрих губках швидкоплинного часу
Ті поцілунки, які ми хотіли подарувати і які зникають
Відлітають із потоками повітря та зефірами
І тривала лише мить півзітхання
Вони на мокрих губках швидкоплинного часу
Ті поцілунки, які ми хотіли подарувати і які зникають
Дрейфують з північно-північно-східними морськими течіями
І витримало лише те, що нам залишилося