| О, мамо, ти не чуєш моєї прохання?
|
| Що це за жах, мама, що наповнює мене?
|
| Вони повертають нацистів кожні сімдесят років
|
| У Парижі вибухають бомби, майбутнє вже тут
|
| Немає ні відважної Англії, ні відважної Росії, ні Америки… ага!
|
| Їхні гріхи повертаються додому, щоб переслідувати нас
|
| З виворітного боку пістолета
|
| Хто це повзе по сходах у чорному?
|
| Це вбивця, мама, дай тобі ножа в спину
|
| Вони приходять вночі, і світ сліпне від страху
|
| Терор у Парижі, майбутнє тут
|
| Плачете за ними, плачте за нами, граючи в гру смерті… ах-ха!
|
| Це не гра, коли ви є
|
| Аж до останнього подиху… о-о-о!
|
| Вони приходять вночі, мама, як і раніше
|
| Перетворіть вулиці на криваво-червоні річки,
|
| Не звертайте більше очей
|
| Вони приходять вночі, і світ сліпне від страху
|
| Залізні прутки в Європі, майбутнє вже тут
|
| Ті, хто вижив тієї ночі, досі повністю травмовані…
|
| Ой ой!
|
| Але іншим душам не пощастило,
|
| Стріляли, як собаки між очей...
|
| Немає ні відважної Англії, ні відважної Росії, ні Америки
|
| Їхні гріхи повертаються додому, щоб переслідувати нас
|
| З виворітного боку пістолета |