| Я живу повільно кожну хвилину тебе
|
| Без жадібного шаленства
|
| З тих, хто має лише можливість для себе
|
| Або тих, хто поспішає піти
|
| Я рухаю скло і відчуваю, що ти там
|
| Якщо ти прочитаєш мене в моїх думках
|
| І кожен день ти ніколи не готуєшся
|
| Та сама сценографія, що й учора
|
| Ти хвиля, яку треба керувати, і під час серфінгу я чую тебе
|
| Ти джерело питної біди тих, хто не може
|
| А ти грозовий дощ
|
| Бо холодно, але тоді ти знаєш
|
| Що якщо буде хороший грунт, то стане краще
|
| ХМАРА ДУША
|
| Я живу і почуваюся добре, навіть якщо тебе немає
|
| У мене є тисяча орбіт, щоб переслідувати
|
| Але коли ми повернемося до того, щоб бути собою
|
| А потім я спорожняюсь і впускаю тебе
|
| Я переймаю подих за звичкою
|
| Щоб глибоко дивитися на тебе
|
| Без страху плутанини
|
| Твоє серце з моїм розумом
|
| Ти хвиля, яку треба керувати, і під час серфінгу я чую тебе
|
| Ти джерело питної біди тих, хто не може
|
| А ти грозовий дощ
|
| Бо холодно, але тоді ти знаєш
|
| Що якщо буде хороший грунт, то стане краще
|
| А ти грозовий дощ
|
| Бо холодно, але тоді ти знаєш
|
| Що якщо буде хороший грунт, то стане краще
|
| ХМАРА ДУША
|
| (Дякую Єлизаветі за цей текст) |