Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ребята с нашего двора, виконавця - Любэ. Пісня з альбому Собрание сочинений. Том 1, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 30.09.1997
Лейбл звукозапису: ООО «Продюсерский центр И.Матвиенко»
Мова пісні: Російська мова
Ребята с нашего двора(оригінал) |
От вечернего шума устанешь, |
И по старым проулкам пройдёшь, |
И друзей своих рядом с собою представишь, |
И студенческий воздух хлебнёшь. |
Вечерок этот дивный, блаженный, |
Повторяется с каждой весной, |
Ой, затянет тебя он беседой душевной, |
Закачает, как мост подвесной. |
И затянет беседой душевной, |
Закачает как мост подвесной. |
И ты споёшь про свет в любимом окне, |
Про звёзды, что в тишине над горизонтом горят |
И ты споёшь, и тихо клёны вздохнут, |
И вновь тебе подпоют ребята с нашего двора. |
И припомнятся звуки баяна |
Из распахнутых в полночь окон, |
Витьку рыжего вспомнишь соседа-буяна, |
И Кирюху по кличке «Флакон». |
Помнишь, пиво носили в бидоне? |
Ох, ругался на это весь двор, |
И смолили тайком мы с тобой на балконе, |
А потом был с отцом разговор. |
А ещё я весне благодарен, |
За Отчизну, что всё же живёт. |
И за то, что однажды в апреле Гагарин |
Совершил свой высокий полёт. |
И за то, что однажды Гагарин |
Совершил свой высокий полёт. |
(переклад) |
Від вечірнього шуму втомишся, |
І по старих провулках пройдеш, |
І друзів своїх поруч із собою уявиш, |
І студентське повітря хлібнеш. |
Вечір цей дивний, блаженний, |
Повторюється з кожною весною, |
Ой, затягне тебе він бесідою душевною, |
Закачає, як підвісний міст. |
І затягне бесідою душевною, |
Закачає як міст підвісний. |
І ти заспіваєш про світло в улюбленому вікні, |
Про зірки, що в тиші над обрієм горять |
І ти заспіваєш, і тихо клені зітхнуть, |
І знову тобі підспівають хлопці з нашого подвір'я. |
І пригадаються звуки баяна |
З відчинених опівночі вікон, |
Вітьку рудого згадаєш сусіда-буяна, |
І Кирюху на прізвисько «Флакон». |
Пам'ятаєш, пиво носили у бідоні? |
Ох, лаявся на це весь двір, |
І змолили потай ми з тобою на балконі, |
А потім була з батьком розмова. |
А ще я весні вдячний, |
За Вітчизну, що все ж таки живе. |
І за те, що одного разу у квітні Гагарін |
Здійснив свій високий політ. |
І за те, що одного разу Гагарін |
Здійснив свій високий політ. |