| Воеводил мороз, нос не сунешь во двор.
| Воєводив мороз, ніс не сунеш у двір.
|
| За бутылку повез забулдыга-шофер.
| За пляшку повіз забулдига-шофер.
|
| Вы простите, мама, сына своего,
| Ви пробачте, мамо, сина свого,
|
| Ты прости меня, мама, прости...
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Анекдоты травил, как баранку рулил.
| Анекдоти труїв, як кермо кермо.
|
| А я ехал домой и молчал, как немой.
| А я їхав додому і мовчав, як німий.
|
| Вы простите, мама, сына своего,
| Ви пробачте, мамо, сина свого,
|
| Ты прости меня, мама, прости...
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Свет в окошке горит, ты, наверно, не спишь,
| Світло в віконці горить, ти, мабуть, не спиш,
|
| Мама, ради Христа, ты поймешь, ты простишь.
| Мама, заради Христа, ти зрозумієш, ти вибачиш.
|
| Мама, мама, не плачь, не рыдай, погоди,
| Мама, мама, не плач, не плач, постривай,
|
| Ты прости меня, мама, прости...
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Я вернулся, отпел, слава богу, успел.
| Я повернувся, відспівав, слава богу, встиг.
|
| Слава богу, успел, докричал, дохрипел.
| Слава богу, встиг, докричав, дохрипів.
|
| Ты прости меня, мама, прости...
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Мне до смертных минут на коленях стоять,
| Мені до смертних хвилин на колінах стояти,
|
| Как вы жили-то тут? | Як ви жили тут? |
| Дай тебя мне обнять.
| Дай тебе обійняти.
|
| Мама, мама, не плачь, все уже позади,
| Мама, мама, не плач, все вже позаду,
|
| Ты прости меня, мама, прости. | Ти пробач мені, мамо, вибач. |