| Воєводив мороз, ніс не сунеш у двір.
|
| За пляшку повіз забулдига-шофер.
|
| Ви пробачте, мамо, сина свого,
|
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Анекдоти труїв, як кермо кермо.
|
| А я їхав додому і мовчав, як німий.
|
| Ви пробачте, мамо, сина свого,
|
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Світло в віконці горить, ти, мабуть, не спиш,
|
| Мама, заради Христа, ти зрозумієш, ти вибачиш.
|
| Мама, мама, не плач, не плач, постривай,
|
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Я повернувся, відспівав, слава богу, встиг.
|
| Слава богу, встиг, докричав, дохрипів.
|
| Ти пробач мені, мамо, пробач...
|
| Мені до смертних хвилин на колінах стояти,
|
| Як ви жили тут? |
| Дай тебе обійняти.
|
| Мама, мама, не плач, все вже позаду,
|
| Ти пробач мені, мамо, вибач. |