Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Точильный камень , виконавця - Лёд 9. Пісня з альбому Холодная война, у жанрі Русский рэпЛейбл звукозапису: Лёд 9
Мова пісні: Російська мова
Точильный камень(оригінал) |
| жизнь птицей пролетает в хлопотах |
| на уставших веках день оседает копотью |
| сознание торопливо гаснет углями белыми |
| стараясь забыть что на свету было сделано |
| оставляя неподвижными человечьи туши |
| из открытых пастей в ночь вылетают души |
| сгустками тумана избегая пятен света |
| только чистые сердцем могут их заметить, |
| а слепые звери скулят почуяв палачей |
| вянут цветы и пеной вскипает ручей |
| духи спешат в подвал заброшенного дома |
| делая вид что они друг с другом не знакомы |
| там в темноте вращается стальное колесо |
| с безумной скоростью умноженной на сто |
| в крови младенцев закалив тысячи лет назад |
| его поставил тот о ком не говорят |
| точильный камень крутится без устали |
| пока пространство не разобьётся с хрустом и не остановится время тише не ори |
| заткни уши почувствуй этот звук внутри |
| покров ночи штрихует чёрным дневные краски |
| в постелях застывают тела с человечьими масками |
| фантомы тихо вылетают на скрежет звук |
| режет слух, но притягивает лес рук |
| серый камень плюется искрами, но нет пламени |
| в покрытых чёрной коростой глазах нет знамени |
| победы обрывки белого флага тоже изъедены |
| червями зависти любовь предана |
| ещё горячие отточенные когти злобы |
| проникают без следа и звука прямо в утробу |
| новая проба высечена клеймом на лбу нового донора |
| тонкая нить порвана |
| небо тоннами давит на голову и снова |
| этот скрежет обжигает уши раскалённым оловом |
| нечистому нужны всё новые раны смотри в себя |
| и там увидишь все изъяны на дне ямы |
| точильный камень крутится без устали |
| пока пространство не разобьётся с хрустом и не остановится время тише не ори |
| заткни уши почувствуй этот звук внутри |
| (переклад) |
| життя птахом пролітає в клопотах |
| на втомлених століттях день осідає кіптявою |
| свідомість квапливо гасне вугіллям білим |
| намагаючись забути що на світі було зроблено |
| залишаючи нерухомими людські туші |
| з відкритих пащ у ніч вилітають душі |
| згустками туману уникаючи плям світла |
| тільки чисті серцем можуть їх помітити, |
| а сліпі звірі скуллять, почувши катів |
| в'януть квіти і піною закипає струмок |
| духи поспішають у підвал покинутого будинку |
| роблячи вигляд що вони один з одним не знайомі |
| там у темряві обертається сталеве колесо |
| з шаленою швидкістю помноженою на сто |
| в крові немовлят загартувавши тисячі років тому |
| його поставив той про кому не говорять |
| точильний камінь крутиться невтомно |
| поки простір не розіб'ється з хрустом і не зупиниться час тихіше не орі |
| заткни вуха відчуй цей звук усередині |
| покрив ночі штрихує чорним денні фарби |
| в постелі застигають тіла з людськими масками |
| фантоми тихо вилітають на скрегіт звук |
| ріже слух, але притягує ліс рук |
| сірий камінь плюється іскрами, але немає полум'я |
| в|покритих чорною коростою очах немає прапора |
| перемоги уривки білого прапора теж з'їдено |
| хробаками заздрощів любов віддана |
| ще гарячі відточені пазурі злоби |
| проникають без сліду і звуку прямо в утробу |
| нова проба висічена тавром на лобі нового донора |
| тонка нитка порвана |
| небо тоннами тисне на голову і знову |
| цей скрегіт обпалює вуха розпеченим оловом |
| нечистому потрібні все нові рани дивись у себе |
| і там побачиш усі вади на дні ями |
| точильний камінь крутиться невтомно |
| поки простір не розіб'ється з хрустом і не зупиниться час тихіше не орі |
| заткни вуха відчуй цей звук усередині |