Переклад тексту пісні Точильный камень - Лёд 9, ОДИН.ВОСЕМЬ

Точильный камень (оригінал)

жизнь птицей пролетает в хлопотах
на уставших веках день оседает копотью
сознание торопливо гаснет углями белыми
стараясь забыть что на свету было сделано
оставляя неподвижными человечьи туши
из открытых пастей в ночь вылетают души
сгустками тумана избегая пятен света
только чистые сердцем могут их заметить,
а слепые звери скулят почуяв палачей
вянут цветы и пеной вскипает ручей
духи спешат в подвал заброшенного дома
делая вид что они друг с другом не знакомы
там в темноте вращается стальное колесо
с безумной скоростью умноженной на сто
в крови младенцев закалив тысячи лет назад
его поставил тот о ком не говорят
точильный камень крутится без устали
пока пространство не разобьётся с хрустом и не остановится время тише не ори
заткни уши почувствуй этот звук внутри
покров ночи штрихует чёрным дневные краски
в постелях застывают тела с человечьими масками
фантомы тихо вылетают на скрежет звук
режет слух, но притягивает лес рук
серый камень плюется искрами, но нет пламени
в покрытых чёрной коростой глазах нет знамени
победы обрывки белого флага тоже изъедены
червями зависти любовь предана
ещё горячие отточенные когти злобы
проникают без следа и звука прямо в утробу
новая проба высечена клеймом на лбу нового донора
тонкая нить порвана
небо тоннами давит на голову и снова
этот скрежет обжигает уши раскалённым оловом
нечистому нужны всё новые раны смотри в себя
и там увидишь все изъяны на дне ямы
точильный камень крутится без устали
пока пространство не разобьётся с хрустом и не остановится время тише не ори
заткни уши почувствуй этот звук внутри

Точильный камень (переклад)

життя птахом пролітає в клопотах
на втомлених століттях день осідає кіптявою
свідомість квапливо гасне вугіллям білим
намагаючись забути що на світі було зроблено
залишаючи нерухомими людські туші
з відкритих пащ у ніч вилітають душі
згустками туману уникаючи плям світла
тільки чисті серцем можуть їх помітити,
а сліпі звірі скуллять, почувши катів
в'януть квіти і піною закипає струмок
духи поспішають у підвал покинутого будинку
роблячи вигляд що вони один з одним не знайомі
там у темряві обертається сталеве колесо
з шаленою швидкістю помноженою на сто
в крові немовлят загартувавши тисячі років тому
його поставив той про кому не говорять
точильний камінь крутиться невтомно
поки простір не розіб'ється з хрустом і не зупиниться час тихіше не орі
заткни вуха відчуй цей звук усередині
покрив ночі штрихує чорним денні фарби
в постелі застигають тіла з людськими масками
фантоми тихо вилітають на скрегіт звук
ріже слух, але притягує ліс рук
сірий камінь плюється іскрами, але немає полум'я
в|покритих чорною коростою очах немає прапора
перемоги уривки білого прапора теж з'їдено
хробаками заздрощів любов віддана
ще гарячі відточені пазурі злоби
проникають без сліду і звуку прямо в утробу
нова проба висічена тавром на лобі нового донора
тонка нитка порвана
небо тоннами тисне на голову і знову
цей скрегіт обпалює вуха розпеченим оловом
нечистому потрібні все нові рани дивись у себе
і там побачиш усі вади на дні ями
точильний камінь крутиться невтомно
поки простір не розіб'ється з хрустом і не зупиниться час тихіше не орі
заткни вуха відчуй цей звук усередині