Переклад тексту пісні Le combat ordinaire - Les Fatals Picards

Le combat ordinaire (оригінал)

Huit heures par jour vissé à ma machine
Une vie transparente soudée à mon usine
La casquette de travers, j’avais la classe ouvrière
C'était toute ma vie, mon droit à la misère
Jusqu'à cette lettre qui dit: «encore merci»
C’est ça ou RMI dans un faubourg de Varsovie
J’ai rien contre la Pologne à part peut-être un pape ou deux
Mais dans ma ville du nord le gris du décor est plus bleu
Mais je me connais je lâcherai pas l’affaire
Je vais piquet de grève comme on pique une colère
Plus têtu que tous les Vieil homme et la mer
Pour que continue le combat ordinaire
Si mon vieux me voyait il serait fier de moi
Lui qui était communiste comme on porte une croix
S’il existe un Dieu pour les mineurs syndicalistes
J’espère qu’au paradis les anges sont un peu marxistes
Chez nous le chômage fait partie de la famille
Comme l’amiante, l’oubli, la silicose et les terrils
Quantités négligeables dont la vie ne tient qu'à un fil
Certains soignent la peur du vide à coup de 21 avril
Mais je me connais je lâcherai pas l’affaire
Je vais piquet de grève comme on pique une colère
Plus têtu que tous les Vieil homme et la mer
Pour que continue le combat ordinaire
Moi je sais planter des clous
Moi je sais rester debout
Moi je sais souder à l’arc
Moi je n’ai jamais le trac
Moi je sais la peur du vide
Moi je n’ai pas pris une ride
Moi je sais toucher le fond
Et j’ai du charbon sur mon front
Moi je sais lever le poing
Moi je n’oublie jamais rien
Moi je sais rester humain
Moi je sais toujours d’où je viens
Moi j’ai le sens du combat
Moi j’ai des cales sur mes doigts
Moi j’ai toujours mes mains d’or
Moi je voudrais vivre encore
Moi j’ai plus de cinquante piges
Moi je n’ai jamais le vertige
Moi je sais rester de glace
Devant le temps qui m’efface
Et je me connais je lâcherai pas l’affaire
Je vais piquet de grève comme on pique une colère
Plus têtu que tous les Vieil homme et la mer
Pour que continue le combat ordinaire

(переклад)

Вісім годин на день прикручені до моєї машини
Прозоре життя приварене до моєї фабрики
Кепка навскоси, я був робітничим класом
Це було все моє життя, моє право на нещастя
До цього листа, який говорить: «Ще раз дякую»
Це або RMI у передмісті Варшави
Я нічого не маю проти Польщі, окрім, можливо, одного чи двох пап
Але в моєму північному місті сірий пейзаж синіший
Але сама знаю, що не здамся
Я пікетуватиму як істерика
Упертіший за всіх Старий і Море
Щоб звичайна боротьба тривала
Якби мій старий побачив мене, він би пишався мною
Той, хто був комуністом, як хрест
Якщо є Бог для профспілок шахтарів
Сподіваюся, ангели на небі — трохи марксисти
У нас безробіття є частиною сім’ї
Як азбест, забуття, силікоз і купи
Незначні кількості, життя яких висить на волосині
Деякі ставляться до страху порожнечі з 21 квітня
Але сама знаю, що не здамся
Я пікетуватиму як істерика
Упертіший за всіх Старий і Море
Щоб звичайна боротьба тривала
Я вмію забивати цвяхи
Я знаю, як стояти
Я знаю, як зварювати дугою
У мене ніколи не виникає страху сцени
Я знаю страх порожнечі
Я нітрохи не постаріла
Я знаю, як досягти дна
А в мене вугілля на лобі
Я знаю, як підняти кулак
Я ніколи нічого не забуваю
Я знаю, як залишатися людиною
Я завжди знаю, звідки я
У мене є відчуття боротьби
У мене клини на пальцях
У мене ще є свої золоті руки
Я хотів би жити знову
Мені більше п'ятдесяти років
У мене ніколи не паморочиться голова
Я знаю, як залишатися холодним
Перед часом, що стирає мене
І сама знаю, що не відпущу
Я пікетуватиму як істерика
Упертіший за всіх Старий і Море
Щоб звичайна боротьба тривала