| Так красиво эта осень плачет,
| Так гарно ця осінь плаче,
|
| Под ногами - листопад,
| Під ногами - листопад,
|
| Все что для меня хоть что-то значит,
| Все що для мене хоч щось означає,
|
| Происходит невпопад,
| Відбувається невпопад,
|
| Как же это все неповторимо,
| Як це все неповторно,
|
| И не ново как же это так,
| І не нове як же це так,
|
| Я опять поссорился с любимой, как дурак,
| Я знову посварився з коханою, як дурень,
|
| Листья незаметно облетают,
| Листя непомітно облітає,
|
| И повсюду – вода,
| І всюди – вода,
|
| Все, что я по-прежнему не знаю,
| Все, що я, як і раніше, не знаю,
|
| Не узнаю никогда,
| Не впізнаю ніколи,
|
| Как же это глупо неизменно,
| Як же це безглуздо незмінно,
|
| И умнее быть не суждено,
| І розумніше не судилося,
|
| Мы с тобой снимаемся наверно, в кино.
| Ми з тобою напевно знімаємося в кіно.
|
| Прости меня моя любимая,
| Вибач мені моя кохана,
|
| Вдали опять звучит мелодия твоя,
| Вдалині знову звучить твоя мелодія,
|
| Про все забудь, все будет как-нибудь,
| Про все забудь, все буде якось,
|
| Для нас спасение осенняя, таинственная грусть.
| Для нас порятунок осінній, таємничий смуток.
|
| Как же это все неповторимо,
| Як це все неповторно,
|
| И не ново, как-то так,
| І не нове, якось так,
|
| Я опять поссорился с любимой,
| Я знову посварився з коханою,
|
| А виною – пустяк,
| А виною – дрібниця,
|
| Листья незаметно облетают,
| Листя непомітно облітає,
|
| Оставляя временный ковер,
| Залишаючи тимчасовий килим,
|
| Мы с тобой парочка смешная, до сих пор.
| Ми з тобою парочка смішна, досі.
|
| Прости меня моя любимая,
| Вибач мені моя кохана,
|
| Вдали опять звучит мелодия твоя,
| Вдалині знову звучить твоя мелодія,
|
| Про все забудь, все будет как-нибудь,
| Про все забудь, все буде якось,
|
| Для нас спасение осенняя, таинственная грусть. | Для нас порятунок осінній, таємничий смуток. |