Переклад тексту пісні Paris, oct.61 - La Tordue

Paris, oct.61 (оригінал)

Paris sous Paris
Paris sous la pluie
Trempé comme une soupe
Saoul comme une barrique
Notre-Dame est vierge
Même si elle est à tout l’monde
Et malgré son penchant
Pour les cierges
À l’heure où les gargouilles baillent
Le bossu du parvis
S’en va pisser sa nuit
Dans les gogues du diable
Alors bavent les gargouilles
Sur les premières grenouilles
S’entend de bénitier
Bien plus bêtes que leurs pied
Qui ne fut jamais pris
Ô pas de mauvais plis
Dans leur lit refroidi
Tombeau des vieilles filles
Cachot de la vertu
Pourtant pas d’ciel en vue
Surtout pas de septième
Pour ces corps en carême
Au cœur empaillé
Au cul embastillé
A l’abri des bascules
Et à leur grand dam
Qui est tout' minuscule
Ne connaîtront jam-
Ais ni la grâce ni les
Grasses matinées
C’pendant que Paris
Paris sous Paris
Paris Paris saoul
En dessous de tout
Dessaoule par d’ssus les ponts
Que la Seine est jolie
Ne s’raient ces moribonds
Qui déshonorent son lit
Mais qu’elle traîne par le fond
Inhumant dans l’oubli
Une saine tuerie
C’est paraît-il légal
Les ordres sont les ordres
C’est Paris qui régale
Braves policières hordes
De coups et de sang ivres
Qui eurent cartes et nuits blanches
Pour leur apprendre à vivre
A ces rats d’souche pas franche
Qu’un sang impur et noir
Abreuve nos caniveaux
Et on leur fit la peau
Avant d’perdre la mémoire
Des pandores enragés
Aux fenêtres consentantes
Et en passant soit-dit
Qui ne dit mot acquiesce
Durent pourtant résonner
De la chaussée sanglante
Jusque dans les Aurès
Leurs cris ensevelis
Sous la froide chaux-vive
D’une pire indifférence
Accompagnés de «vivent
Les boules Quiès et la France !»
Croissez chères grenouilles
Que l’histoire ne chatouille
Pas toujours au bon endroit
Ô bon peuple françois
Dors sur tes deux oreilles
Mais je n’jurerais pas
Loin s’en faut aujourd’hui
Que l’histoire ne s’enraye
Sous le ciel de Paris

Paris, oct.61 (переклад)

Париж під Парижем
Париж під дощем
Залитий, як суп
П'яний, як бочка
Нотр-Дам незаймана
Навіть якщо вона належить усім
І попри його прихильність
Для свічок
Коли горгульи позіхають
Горбань суду
Іде, щоб мочити її ніч
В диявольських гогах
Тож горгульи пускають слину
На перших жаб
Відноситься до купелі святої води
Набагато дурніші за їхні ноги
Кого так і не спіймали
О немає зморшок
У своєму холодному ліжку
Могила старих дів
Підземелля чесноти
Та й неба не видно
Особливо без сьомого
За ці тіла в Великий піст
З набитим серцем
Зі збентеженим дупом
Укриття від гойдалок
І до їхнього жалю
Хто крихітний
Ніколи не дізнається -
Не мати ні благодаті, ні
Ліниві ранки
Це поки Париж
Париж під Парижем
Paris Paris п'яний
Під усім цим
Протверезі над мостами
Яка красива Сена
Хіба ці вмирають люди
Хто ганьбить його ліжко
Але воно тягне за дном
Ховання в забуття
Здоровий забій
Здається, законно
Накази є накази
Це Париж радує
Відважні поліцейські полчища
Від п'яних ударів і крові
У кого були карти і безсонні ночі
Щоб навчити їх жити
Цим щурам невідвертого запасу
Чим нечиста і чорна кров
Полийте наші жолоби
І ми з них здерли шкіру
Перш ніж я втратив пам'ять
Розлючений Пандорас
У вікнах згоди
І до речі
Хто не скаже ні слова, киває
Все ж довелося резонувати
З кривавої бруківки
Аж Орес
Їхній крик похований
Під холодним негашеним вапном
З гіршою байдужістю
У супроводі «наживо
Затички для вух і Франція!»
Хрест дорогі жаби
Нехай історія не лоскоче
Не завжди в потрібному місці
О добрі французи
спати на обох вухах
Але я б не лаявся
Далеко від цього сьогодні
Нехай історія зупиниться
Під паризьким небом