Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Paris, oct.61, виконавця - La Tordue. Пісня з альбому Les choses de rien, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 23.04.2007
Лейбл звукозапису: Adageo
Мова пісні: Французька
Paris, oct.61(оригінал) |
Paris sous Paris |
Paris sous la pluie |
Trempé comme une soupe |
Saoul comme une barrique |
Notre-Dame est vierge |
Même si elle est à tout l’monde |
Et malgré son penchant |
Pour les cierges |
À l’heure où les gargouilles baillent |
Le bossu du parvis |
S’en va pisser sa nuit |
Dans les gogues du diable |
Alors bavent les gargouilles |
Sur les premières grenouilles |
S’entend de bénitier |
Bien plus bêtes que leurs pied |
Qui ne fut jamais pris |
Ô pas de mauvais plis |
Dans leur lit refroidi |
Tombeau des vieilles filles |
Cachot de la vertu |
Pourtant pas d’ciel en vue |
Surtout pas de septième |
Pour ces corps en carême |
Au cœur empaillé |
Au cul embastillé |
A l’abri des bascules |
Et à leur grand dam |
Qui est tout' minuscule |
Ne connaîtront jam- |
Ais ni la grâce ni les |
Grasses matinées |
C’pendant que Paris |
Paris sous Paris |
Paris Paris saoul |
En dessous de tout |
Dessaoule par d’ssus les ponts |
Que la Seine est jolie |
Ne s’raient ces moribonds |
Qui déshonorent son lit |
Mais qu’elle traîne par le fond |
Inhumant dans l’oubli |
Une saine tuerie |
C’est paraît-il légal |
Les ordres sont les ordres |
C’est Paris qui régale |
Braves policières hordes |
De coups et de sang ivres |
Qui eurent cartes et nuits blanches |
Pour leur apprendre à vivre |
A ces rats d’souche pas franche |
Qu’un sang impur et noir |
Abreuve nos caniveaux |
Et on leur fit la peau |
Avant d’perdre la mémoire |
Des pandores enragés |
Aux fenêtres consentantes |
Et en passant soit-dit |
Qui ne dit mot acquiesce |
Durent pourtant résonner |
De la chaussée sanglante |
Jusque dans les Aurès |
Leurs cris ensevelis |
Sous la froide chaux-vive |
D’une pire indifférence |
Accompagnés de «vivent |
Les boules Quiès et la France !» |
Croissez chères grenouilles |
Que l’histoire ne chatouille |
Pas toujours au bon endroit |
Ô bon peuple françois |
Dors sur tes deux oreilles |
Mais je n’jurerais pas |
Loin s’en faut aujourd’hui |
Que l’histoire ne s’enraye |
Sous le ciel de Paris |
(переклад) |
Париж під Парижем |
Париж під дощем |
Залитий, як суп |
П'яний, як бочка |
Нотр-Дам незаймана |
Навіть якщо вона належить усім |
І попри його прихильність |
Для свічок |
Коли горгульи позіхають |
Горбань суду |
Іде, щоб мочити її ніч |
В диявольських гогах |
Тож горгульи пускають слину |
На перших жаб |
Відноситься до купелі святої води |
Набагато дурніші за їхні ноги |
Кого так і не спіймали |
О немає зморшок |
У своєму холодному ліжку |
Могила старих дів |
Підземелля чесноти |
Та й неба не видно |
Особливо без сьомого |
За ці тіла в Великий піст |
З набитим серцем |
Зі збентеженим дупом |
Укриття від гойдалок |
І до їхнього жалю |
Хто крихітний |
Ніколи не дізнається - |
Не мати ні благодаті, ні |
Ліниві ранки |
Це поки Париж |
Париж під Парижем |
Paris Paris п'яний |
Під усім цим |
Протверезі над мостами |
Яка красива Сена |
Хіба ці вмирають люди |
Хто ганьбить його ліжко |
Але воно тягне за дном |
Ховання в забуття |
Здоровий забій |
Здається, законно |
Накази є накази |
Це Париж радує |
Відважні поліцейські полчища |
Від п'яних ударів і крові |
У кого були карти і безсонні ночі |
Щоб навчити їх жити |
Цим щурам невідвертого запасу |
Чим нечиста і чорна кров |
Полийте наші жолоби |
І ми з них здерли шкіру |
Перш ніж я втратив пам'ять |
Розлючений Пандорас |
У вікнах згоди |
І до речі |
Хто не скаже ні слова, киває |
Все ж довелося резонувати |
З кривавої бруківки |
Аж Орес |
Їхній крик похований |
Під холодним негашеним вапном |
З гіршою байдужістю |
У супроводі «наживо |
Затички для вух і Франція!» |
Хрест дорогі жаби |
Нехай історія не лоскоче |
Не завжди в потрібному місці |
О добрі французи |
спати на обох вухах |
Але я б не лаявся |
Далеко від цього сьогодні |
Нехай історія зупиниться |
Під паризьким небом |