Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Декабристы, виконавця - КооперативништяК. Пісня з альбому В мертвецкой, у жанрі ПанкДата випуску: 14.12.2000
Лейбл звукозапису: КооперативништяК
Мова пісні: Російська мова
Декабристы(оригінал) |
| Как глубоки могилы декабристов! |
| Задашь вопрос — ответа не услышишь… |
| Кому здесь отвечать — одни варяги |
| В кромешной тьме, как бегемоты дышат. |
| И думают о золоте Эллады, |
| А может быть, о серебре арийцев, |
| Угрюмый гринго с хрустом ест стаканы |
| И солнце — словно праздничная пицца, |
| Сегодня он в Варшаве, завтра — в Ницце, |
| Душа его — испуганная птица… |
| Ушли в тайгу подружки декабристов |
| И бьется гринго в истеричной коме, |
| Рогами упирается в деревья |
| И прозябает в пьянстве и в содоме. |
| Но вот уже бессмертие приходит, |
| И ломится в оранжевые двери, |
| Оно всех нас когда-нибудь угробит, |
| Ввергая в бесконечность, как в потери, |
| Мелькают, словно выстрелы, недели |
| И кажется, что мы уже у цели… |
| Как далеки гробницы фараонов, |
| Как благородны глиняные лица, |
| Как иллюзорны греческие боги |
| И как чисты иллюзии нацисток. |
| Сегодня будут снова есть корицу |
| Простые эфиопские крестьяне. |
| Вот так почили в бозе декабристы, |
| А я лежу как Пушкин на диване, |
| Мне Жак Руссо играет на баяне, |
| Исходит пеной цианид в стакане… |
| Так хочется зарезать палестинца |
| И треснуть охамевшего монгола |
| В душе бушует серебро арийцев, |
| А мы еще так далеки от дома… |
| (переклад) |
| Які глибокі могили декабристів! |
| Задаси запитання - відповіді не почуєш ... |
| Кому тут відповідати — одні варяги |
| У темряві, як бегемоти дихають. |
| І думають про золоту Еллади, |
| А може бути, про срібло арійців, |
| Похмурий грінго з хрустом їсть склянки |
| І сонце — немов святкова піца, |
| Сьогодні він у Варшаві, завтра в Ніцці, |
| Душа його — переляканий птах... |
| Пішли в тайгу подружки декабристів |
| І б'ється грінго в істеричній комі, |
| Рогами упирається в дерева |
| І прозябає в пияцтві і в содомі. |
| Але ось вже безсмертя приходить, |
| І ламається в помаранчеві двері, |
| Воно всіх нас колись загробить, |
| Вкидаючи в нескінченність, як у втрати, |
| Миготять, немов постріли, тижні |
| І здається, що ми вже в мети... |
| Як далекі гробниці фараонів, |
| Як благородні глиняні особи, |
| Які ілюзорні грецькі боги |
| І як чисті ілюзії нацисток. |
| Сьогодні будуть знову їсти корицю |
| Прості ефіопські селяни. |
| Ось так спочили в бозі декабристи, |
| А я лежу як Пушкін на дивані, |
| Мені Жак Руссо грає на баяні, |
| Виходить піною ціанід у склянці. |
| Так хочеться зарізати палестинця |
| І тріснути ошаленого монгола |
| В душі вирує срібло арійців, |
| А ми ще такі далекі від будинку… |