Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Die Stadt klingt immer noch nach uns, виконавця - Killerpilze. Пісня з альбому Grell, у жанрі Поп
Дата випуску: 28.02.2013
Лейбл звукозапису: südpolrecords
Мова пісні: Німецька
Die Stadt klingt immer noch nach uns(оригінал) |
Kenn' jeden Stein, jeden Platz, war so oft schon hier |
den ersten Liebeskummer ertränkt mit Aerosmith und Bier |
Wir haben uns totgelacht, wie jeder der ans Leben glaubt |
und sind hier abgestürzt, um uns aufzubauen |
Wir haben um Stars zu sein keinen Applaus gebraucht |
sind mit den Sneakers in den See gesprungen |
Viel Schall, viel Rauch, Hauptsache laut |
nur die Besten haben sich hier gefunden |
Die Stadt klingt immer noch nach uns für jetzt und immer |
als wären wir niemals von hier weg |
Und wenn der letzte Ton verstummt, vielleicht für immer |
Die Stadt klingt immer noch nach uns |
Wir haben zur Sonne gelacht und zum Mond geschrien |
jeder Song, den wir hier gesungen haben, ist ein Evergreen |
Tausend Geschichten aus den Nächten und sie enden nicht |
das ist der Stoff aus dem dann morgen die Legenden sind |
Die Stadt klingt immer noch nach uns … |
Wir haben zur Sonne gelacht und zum Mond geschrien |
und dann wie über Nacht, der erste Junggesellenabschied |
Es ist schon krass — wir sind echt keine Kinder mehr |
doch wir kennen jeden Stein, jeden Platz, und kommen immer wieder her |
Die Stadt klingt immer noch nach uns … |
(переклад) |
Знати кожен камінь, кожне місце, був тут стільки разів |
втопив першу тугу кохання з Aerosmith і пивом |
Ми розсміялися, як усі, хто вірить у життя |
і розбився сюди, щоб побудувати нас |
Нам не потрібні були оплески, щоб бути зірками |
стрибнув у озеро з кросівками |
Багато шуму, багато диму, головне – голосно |
тут знайшли один одного лише найкращі |
Місто все ще звучить як ми зараз і завжди |
ніби ми ніколи не підемо звідси |
А коли замовкне остання нота, може, назавжди |
Місто все ще звучить як ми |
Ми сміялися над сонцем і плакали над місяцем |
кожна пісня, яку ми тут співали, є вічнозеленою |
Тисяча історій з ночей, і вони не закінчуються |
це те, з чого складаються легенди завтрашнього дня |
Місто все ще звучить як ми... |
Ми сміялися над сонцем і плакали над місяцем |
а потім, як на ніч, перший холостяцький вечір |
Це приголомшливо — ми справді більше не діти |
але ми знаємо кожен камінь, кожне місце і постійно повертаємося |
Місто все ще звучить як ми... |