Переклад тексту пісні На дальней пристани (У дальней пристани) - Катя Огонёк

На дальней пристани (У дальней пристани) (оригінал)

На небе солнышко, как в янтаре.
Лёд первый тронулся, по Ангаре.
Вот вот проснётся всё и зацветет,
На дальней пристани мать сына ждёт.
"Истосковалась я сыночек мой,
Когда ж вернёшься ты опять домой,
В письме ты пишешь, что скучаешь там,
А в сентябре тебя отпустят к нам,
Ты пишешь в лагере угрюмо так,
Привыкнуть к этому нельзя ни как,
А тут на родине бегут ручьи,
И ждут давно тебя друзья твои.
Девчата бойкие, попробуй тронь,
Опять под окнами поёт гармонь,
И слышу часто я "Когда же тёть,
Алёшка сын то ваш домой придёт?"
Рябину красную, что ты сожал,
Отец по пьянки тут вчера сломал,
А помнишь девушку с сестрой живёт,
Она тебя сынок уж очень ждёт."
Вот лето красное совсем ушло,
От сына матери письмо пришло.
Письмо из лагеря на софьин день.
Что написал сынок ты в нём теперь:
"Ой мама милая не жди меня,
Судьбу мою решил седой судья,
А прокурор занёс мне новый срок,
Прощай на век теперь родной порог,
Скотилась с горочки судьба моя,
В тюреме пожизненно останусь я,
Рябина снова пусть весной цветёт,
А та девчонка меня не ждёт!!!!
Поклон земной на всю, и всем друзьям
Ведь тропку горькую, я выбрал сам.
И мне теперь по ней всю жизнь идти,
Ты мама милая меня ПРОСТИ!!!"
На небе солнышко, как в янтаре.
Лёд первый тронулся, по Ангаре.
Вот вот проснётся всё и зацветет,
На дальней пристани мать сына ждёт.

На дальней пристани (У дальней пристани) (переклад)

На небі сонечко, як у бурштину.
Крига перша рушила, по Ангарі.
Ось ось прокинеться все і зацвіте,
На дальній пристані мати сина чекає.
"Знудилася я синочок мій,
Коли повернешся ти знову додому,
У листі ти пишеш, що нудьгуєш там,
А у вересні тебе відпустять до нас,
Ти пишеш у таборі похмуро так,
Звикнути до цього не можна ні як,
А тут на батьківщині біжать струмки,
І давно чекають на тебе друзі твої.
Дівчата жваві, спробуй чіпати,
Знову під вікнами співає гармоній,
І чую часто я "Коли ж тітка,
Альошка син то ваш додому прийде?
Горобину червону, що ти шкодував,
Батько по пиятики тут учора зламав,
А пам'ятаєш дівчину із сестрою живе,
Вона тебе синок вже дуже чекає.
Ось літо червоне зовсім пішло,
Від сина матері лист надійшов.
Лист з табору на день Софія.
Що написав синок ти в ньому тепер:
"Ой мама мила не чекай мене,
Долю мою вирішив сивий суддя,
А прокурор заніс мені новий термін,
Прощай на вік тепер рідний поріг,
Скотилася з гірки доля моя,
У в'язниці довічно залишусь я,
Горобина знову нехай навесні цвіте,
А та дівчинка мене не чекає!!
Уклін земний на всю, і всім друзям
Адже стежку гірку, я вибрав сам.
І мені тепер по ній все життя йти,
Ти мама мила мене ПРОСТИ!!!"
На небі сонечко, як у бурштину.
Крига перша рушила, по Ангарі.
Ось ось прокинеться все і зацвіте,
На дальній пристані мати сина чекає.